Олена з дитинства завжди приходила на допомогу своєму молодшому братові Ігорю. Той відповідав їй тим самим, як міг, допомагав сестрі. Але, чи через те, що Олена була старшою, чи через якісь інші обставини, виходило так, що сестра допомагала братові більше. Проте, у будь-якому разі, брат із сестрою стали друзями. Після отримання диплома брат одразу одружився з однокурсницею Вірою. Зняли квартиру, стали жити окремо. І якщо Ігор одразу знайшов собі роботу, то Віра з працевлаштуванням не поспішала. Вона шукала необтяжливу, але високооплачувану посаду. Для недавньої студентки, яка не має досвіду, знайти потрібну роботу було практично неможливо.
Тому Віра поки що займалася господарством. Ось тут знову на допомогу братові, точніше вже його дружині, прийшла старша сестра. Вірніше сказати, Ігор упросив Олену допомогти Вірі з працевлаштуванням. Він якимось чином дізнався, що на фірмі, де працювала Олена, відкрилася робота. Саме така, про яку мріяла Віра. Олена звернулася із проханням до начальства з працевлаштування Віри. Вона переконала керівництво в тому, що сама навчатиме Віру всьому необхідному в роботі і особисто нестиме відповідальність за її успіхи та невдачі. Так і вчинили. Невістку взяли на роботу під кураторством золовки. Три місяці продовжилося навчання Віри.
Олені раз у раз доводилося приходити на допомогу невістці, свою ж роботу вона виконувала, залишаючись в офісі вечорами. Нарешті у Віри стало виходити самостійно виконувати свої обов’язки, і Олена вже збиралася видихнути спокійно. Але тут виявилося, що Віра ваrітна і незабаром збирається у деkретну відпустку. Начальство було в сказі. Воно звинуватило Олену у приховуванні становища невістки. Але дівчина дійсно нічого не знала про ваrітність родички, а брат її не попередив. Керівництво фірми повірило Олені. Але не вибачило. Вже котрий місяць дівчина не отримує премій. Натомість брат задоволений, адже Віра отримує декретні. Виходить, що правильно говорити: “Не роби добра – не отримаєш зла”?
