Аліса з чоловіком, Ігорем, мала мрію. Купити двоповерховий будинок за містом. Заробляли вони обидва добре, тому ризикнули та купили будинок мрії. Небагато грошей позичили у сестри Ігоря Галини. Однак у їхньому житті відбулися серйозні зміни. Спершу… У Аліси та її чоловіка, Ігоря, була мрія. Купити заміський двоповерховий будинок. Обидва працювали, отримували хорошу зарплату. У Ігоря ще й свій бізнес був. За бажання могли собі дозволити щомісячні вояжі за кордон. Але вони вирішили вкластися у свою мрію – у свій будинок. Знайшли собі бажаний об’єкт, але ціна перевищувала фінансові можливості подружжя. Тому вони вирішили позичити у кузини Ігоря Галини. У тієї також був свій бізнес, і підкинути двоюрідному братові грошей їй не складало труднощів.
В принципі, Галина без жодних наслідків для себе та для свого бізнесу могла подарувати братові необхідну суму. Але вона таки позичила, а не подарувала гроші. Аліса з Ігорем були впевнені, що за якихось пару-трійку місяців можуть повернути борr. Але буквально через пару тижнів, після того, як переїхали в новий будинок, у подружжя почалися фінансові nроблеми. Спочатку сильно захво рів Ігор і не міг виходити на роботу. Ліkувався довго, йому довелося продати свій бізнес, щоб сплатити за ліkування. Через те, що він довго був відсутній, його понизили на посаді.
Звичайно, знизивши і зарплату. На додачу до цих труднощів і Галина почала вимагати повернути їй борr. Адже всі терміни оплати, що були обговорені раніше, вже давно минули. А Аліса з Ігорем навіть половини боргу не повернули. Та ще й Аліса пішла у декретну відпустку. Сімейний бюджет тріщав по всіх швах. – Утримання будинку, податок на нерухомість, комунальні платежі. Ви не зможете утримувати будинок із вашим рівнем доходу. Краще продайте його, – казала Галина. А Аліса з Ігорем не розуміли, хіба сестра не бачить їхньої ситуації. Чому вона не може почекати із борrом? Продавати будинок мрії подружжя не захотіло. Позичили грошей у друзів та закрили борr перед Галиною. Ті їм позичили без будь-яких обмежень щодо термінів, сказавши: “Повернете, коли зможете”.
