З чоловіком ми вже 2 роки живемо зі свекрами, поки будується наша квартира. Ми плануємо зробити в ній легкий ремонт, так що зараз активно збираємо гроші на цю справу. За ці два роки ми встигли народити синочка. Зі свекрами у нас відмінні відносини. Ще на самому початку нашого переїзду до них ми з чоловіком сказали, що будемо брати участь в покупці покупок і засобів загального користування, але вони нам не дозволили: – Ви чого? Не варто. Збирайте краще на свій ремонт, ми про все подбаємо, — говорила свекруха. Взагалі, батьки мого чоловіка – люди заможні.
Вони всі меблі своєї квартири зробили на замовлення. Якось я з синочком на два місяці поїхала до своїх батьків. Тоді мій чоловік був у відрядженні, ось і я вирішила залишити свекруху наодинці ненадовго. Моя мама вирішила привчити онука до горщика. І знаєте, у неї вийшло! Син почав проситися на горщик. Звичайно, траплялися іноді казуси, але без них було ніяк. Повернувшись додому, я радісно повідомила всім, що Іван Сергійович вже офіційно ходить без підгузників, але свекруха прийняла цю новину з тихою тривогою в очах. – Тобто … як це? Він же всі килими, всі меблі мені описує … — сказала вона, зі страхом дивлячись мені в очі.
Я заспокоїла її, сказавши, що я стежу за сином, і він вже звик до горщика, але все ж йому потрібен час, щоб до кінця звикнутися з новим навиком. Як тільки свекруха бачить зосереджене обличчя Ванюші, вона садить його на горщик. А у того часто трапляються істериkи через це. Чоловік вже кілька разів говорив з мамою, пояснював їй, що не можна одягати дитині підгузники в цьому етапі. Свекруха не приймає це, каже, що виставить нам рахунок за зіпсоване майно. Я вже не знаю, як з нею боротися. Вірніше, я і не хочу з нею kонфліктувати, але як же мені по-іншому вирішити це питання? Може, у кого була така ж історія?