Можете зви нувачувати і критикувати мене: я сама розумію, що вчинила неправильно. Розповім все з самого початку. Коли я вперше закохалася, мені було 17 років. Ми і не встигли нормально дізнатися один одного, як виявилося, що я ваrітна. Позбутися дитини мій тридцятирічний хлопець мені заборонив і покликав у РАГС. Ми з ним розписалися, зняли квартиру і почали жити разом. Мій чоловік дуже добре до мене ставився. Але коли моєму синові виповнився рік, він втомився від нічних концертів малюка і уйшов гуляти. Я не знала, як його повернути назад, і вирішила знову заваrітніти.
На той момент я виявилася права, тому що, як тільки він дізнався, що я ваrітна, знову почав мене носити на руках. Дитина народилася і через півтора року – знову теж саме. Він уйшов гуляти. Ви не повірите, але, щоб його повернути, я ляпнула, що знову ваrітна. І знову все по колу. Спочатку він знову добре до мене ставився, але через півтора року повернувся і сказав, що подає на розлу чення. Він сказав, що дуже сильно закохався і хоче бути з тією жінкою. На той момент я не була ваrітна, але обду рила його і сказала, що знову ваrітна.
Але в підсумку заваrітніла. Він знову забув про свою улюблену і почав мене носити на руках, адже він так хотів доньку. У нас народилася донька. Чоловік душі не чув у ній. Тривала все це недовго. Знову пішов гуляти. І ось я ваrітна четвертою дитиною. Знову він повернувся, але через півтора року остаточно подав на розлу чення і пішов від нас. Тепер мені 33 роки, Я мати-одиначка з чотирма дітьми без свого житла. Батьки, звичайно, не проти, щоб я з ними жила, але ситуація жа хлива. Тепер я розумію, чому у чоловіка в сім’ї 14 дітей. Але я, мабуть, зупинюся і побудую життя наново.
