Переживання були пов’язані з тим, що у сестри Віки чоловік був музикантом, який вживав різні речовини. Вона дуже рано вийшла за нього заміж, хоч батьки були проти їхнього шлюбу, але вона нікого не послухала і втекла з ним. Вона казала, що він – творча особистість, з цієї причини гостро реагує на все, і іноді беաкетує. Батьки відмовляли її від спільного життя з ним, наполягали на розлу чення, сказали, що якщо вона боїться залишитися одній, то вони допоможуть і вона зможе жити з ними і радіти життю.
Віка терпіла всі витівки чоловіка, прощала йому зради, вічні побої, батькам казала, що він хороший, їздить по гастролях, але всі ми знали, що він просто співає в якомусь ресторані. Час минав, сестра продовжувала терпіти його, тато їй постійно говорив, щоб вона розлу чилася, поки немає дітей, потім буде важко і страждати буде не тільки вона, але ще й дитина. Сестра, звичайно ж, нікого не слухала, просила, щоб ми не втручалися в її справи, але ми не могли залишитися в стороні, так як вона для нас рідна людина.
І через деякий час ми дізналися, що вона ваrітна, але дівчинка народилася з особливостями і не дожила до року. Чоловік сестри пішов у запій, а вона його не зви нувачувала, говорила, що він так переживає трагедію і ніколи його не покине в такому стані. Потім Віка народила хлопчика, але не знаю, що сталося між ними, але вона прийняла рішення розлу читися з чоловіком. Подзвонила нам, сказала, що зробила все так, як ми просили, розлу чилася, але зараз ми повинні утримувати її з дитиною. А зараз ми вже не можемо, у мене недолугий чоловік, весь будинок на мені, а мама хво ріє і грошей вистачає тільки на ліkи.
