Ми познайомилися з Артемом у клубі, де усі випускники нашого коледжу святкували його закінчення. Виявилося, що ми 4 роки разом там навчалися, але побачили чи помітили один одного в останній день. Закохалися ми одразу і через рік побачень вирішили одружитися. Він доглядав мене дуже романтично. Дарував мені гарні подарунки, квіти, водив по кіно та кафе. Все було чудово, але як тільки ми вирішили побратися, він заявив, що збирає гроші на наш майбутній будинок. І після цього закінчилася романтика.
Ми ходили з ним тільки в парк або на крайній край на озеро. Коли побралися, то і моя зарплата почала йти на бюджет для покупки будинку. Жили ми на квартирі і потім навіть перестали кудись ходити, вільний час проводили біля телевізора з метою економії. Через рік почалося справжнє пекло . Для того, щоб купити новий одяг, мені треба було брати у чоловіка грошей у борг із розпискою. Якщо вчасно не повертала, він рахував ще й відсотки.
Коли ми йшли в гості до сестри, то я навіть не могла купити їм подарунки або гостинців. Адже ми збирали на власний будинок. А коли настав час вибирати квартиру, тому що сума вже наближалася до потрібної, то я пригальмувала. Зібрала речі та переїхала до подруги. Подала на розлу чення і купила собі маленьку однушку. Чоловік на колінах благав повернутися, і казав, що я зможу купувати та робити все, що захочу, але було вже пізно. Я була щаслива та одна.