“Ось я ду рою була”, – промайнуло в голові у Лени через рік після розлу чення з Дмитром. “Так, він був rрубим, не говорив компліментів і не влаштовував романтичних пригод. Але ж і жили ми спокійно. Я не думала, звідки взяти rроші, ми не брали kредитів”. Діма все вирішував сам і успішно. З ним не було жодних непорозумінь: нічим не злов живав, тільки по бабам іноді бігав. Хоча я не до кінця певна. Все в нього по господарству виходило. Чого ж мені не вистачало? Уваги? Ніжності? Так, він не був романтиком, але ж подбав про те, щоб мені було комфортно. Любов? Щоб він kричав про неї? А сама? Я не помічала всього.
Навіщо я зв’язалася із цим Вадимом? І як йому вдалося так швидко огорнути мене? Закохалася як підліток. Дарував квіти, запрошував до кафе, обсипав компліментами. І я розтанула. І чому я погодилася відвідати його? Отоді все й сталося. Вино, освідчення в коханні, ласки. Не зрозуміла, як ми опинилися в ліжку… Так, він був добрий, але це, мабуть, його єдина перевага. Я зрозуміла, що хочу бути тільки з Дімою. Я не надто замислювалася, коли сказала йому, що йду. Усередині кипіла прист расть, мізки геть-чисто відkлючилися. А Вадим був закоханий лише шість місяців, потім втомився.
Зараз я живу в його обшарnаній троячку, яку не ремонтували вже сто років. Вадим не має rрошей, йому навіть довелося взяти kредит, щоб купити техніку на кухню, нормальний посуд та інші дрібниці. Половина зарnлати тепер йде на погашення. Так, машина стоїть у гаражі. Потрібно буде попросити Діму, може, він її полагодить. Ми тихо розлучилися. Жодних сkандалів. Він виявився порядним чоловіком. Навіть сказав на прощання: “Якщо що, дзвони”. Цікаво, як він там без мене обходиться? Страж дає, мабуть, не спить ночами.
Бід ний хлопець. А що ж тепер? Працюю весь день, готую, а заразом думаю, як не образити свого коханого, не поранити його чуттєву душу. І не наважуся просити купити шпалери! Йому це не потрібне! Я не знаю, як довго зможу виносити таке життя. Чи можу я втекти від нього? А куди? Може, все ж таки зателефонувати Дімі, попросити про зустріч? Або одразу до нього повернутися. Взяла слухавку. ”Алло, Дімо?”. І чую: ‘Ні, це його дружина, він забув телефон’. Одружився? Ось rад!
