Карина з донькою живуть разом. Чоловік давно її поkинув і не допомагав. Життя матері одинаки сповнене труднощів. Карина вихователька у дитячому садку. Свєта навчається на останньому курсі університету та підробляє. Їхню маленьку сім’ю повністю містить Карина, природно, навчання Свєти теж повністю оплачує матір. У Свєти бувають гроші, але вона вважає за краще витрачати їх виключно на свої потреби. В основному купує собі шмотки, косметику або витрачає на будь-які розваги, живлячись і живучи за рахунок батьків.
Вона звикла, що мати придбає їжу, сплатить комунальні послуги, подбає про всі проблеми і вважає, що так все й має бути. Вона ніколи не пропонувала їй допомоги. Зарплата у матері маленька, тому важко. Іноді, отримавши гроші, вона не знає, що сплатити спочатку. Минулого місяця у Свєти зламався телефон. Вона довго журилася, що в наш час без телефону не вижити. Мати запропонувала взяти кредит та купити просту модель. -Так, тільки давай візьмемо на твоє ім’я. Я сама оплачу-попросила Світлана. Жінка погодилася. Коли настав час першого платежу, дочка знайшла привід від нього відкрутитись.
Світлана мамі каже: – У мене зараз складний період на роботі. Чи можеш ти заплатити? Я потім все поверну. Жінка зітхнула, але погодилася. У Каріни завжди був надто м’який характер. Вона сподівалася, що дочка все-таки дотримається слова, але надіям не судилося збутися. Коли настав час другого платежу, Світлана вже відкрито і нахабно відмовилася нести відповідальність за цей кредит. Карина намагалася до неї донести, що вона не має коштів на платежі. Дочка лише плечима знизала. – У мене теж немає. Не хочеш – не плати. Тільки зростатиме твій борг, кредит же на твоє ім’я. Карина не очікувала такої підстави від рідної доньки.
