Я мати – одиначка. Батько єдиного сина втік від нас, коли я повідомила йому про ваrітність. Після цього ми із сином жили у матері. Я вже втратила всі надії зустріти нормального хлопця, доки не познайомилася з одним на сайті знайомств. Якийсь час ми просто спілкувалися по інтернету, потім він запросив мене до свого рідного міста (жили ми в сусідніх містах). Перше побачення пройшло чудово. Я навіть і не знала, що чоловік може бути таким уважним та цікавим. Так і в нас почалися стосунки. Незабаром я познайомила нового коханого з мамою та сином.
Мама залишилася у захваті від нового потенційного зятя. Через деякий час коханий запропонував переїхати до нього, а потім запропонував стати його дружиною. Я ніколи не відчувала себе такою щасливою. Він повністю забезпечував нас із сином, запропонував посаду у власному офісі. Ми разом подорожували, встигли побувати у найкращих місцях міста. До сина чоловік особливого інтересу не виявляв, але був уважним, балував подарунками. Одним словом, життя було казкою. Але рідна мати зруйнувала мою казку.
Так вийшло , що вона серйозно захво ріла та вирішила переїхати до нас, щоб не жити одною в порожньому будинку (раптом їй стане поrано , а поруч нікого ). Мій благовірний відмовився дати притулок матері, але він і не повинен був. Але чомусь у мені заграла безглузда принциповість: я забрала дитину і поїхала з мамою. Спочатку чоловік постійно дзвонив, просив повернутися, але потім просто втомився чекати. Матері несподівано стало краще. Зараз вона ненавидить зятя, мовляв , який він чоловік, якщо виrнав тещу? А я його досі люблю, хочу повернутись, але не знаю як. А як у нього вже інша?
