Аліса сиділа біля вікна, спостерігала за гонкою крапельок дощу на вікні і тихо питала у дочки, що сидить поруч: – Хіба може бути таке, щоб діти раніше батьків йшли? – потім, не чекаючи відповіді, вона відповідала сама, – ні, не може бути такого… так не повинно бути! – Мамо, я до батюшки ходила, – сказала Ксюша, – він сказав, що треба пам’ятати людину, але журитися правильно… розумієш? – Не зовсім, дочко, – у Аліси не було сил навіть поплакати, – у мене відчуття, ніби якщо я її забуду, я зраджу її… – Людину потрібно пам’ятати світлим, радісним, щасливим … думаєш, Соня спокійна бачити тебе в такому стані? Аліса не відповідала, тільки зі скляними очима дивилася в далечінь.
Тоді Ксенія зрозуміла, що настав момент. Вона дістала з сумки товсту стопку конвертів і простягнула матері. – Мені Соня писала, коли поїхала в місто вчитися. Ці листи такі теплі, такі світлі… прочитайте з татом повільно, не поспішаючи, і ви зрозумієте, яке яскраве життя вона встигла прожити… Мам, ти потрібна мені, потрібна онукам. А тато … він же не може оговтатися, дивлячись, як ти себе мучиш. Постарайся заради нас, мамо. Повір, Соня хотіла б того ж. – Я постараюся, дочко, я постараюся, – сказала жінка, гладячи стопку сухими пальцями. Наступного разу Ксенія приїхала до батьків через 2 тижні. З порога її зустріли смачний аромат пирога і радісний батько.
– Давайте швидше, – крикнув батько Ксюші, обнявши онуків, – а то ваша бабця не дозволяє наближатися до столу без вас. Ксюша здивувалася. Вона не розуміла, хто підмінив її маму, адже вона радісно крутилася по квартирі, накриваючи на стіл, сміючись над капостями онуків. Вже сидячи за столом, Ксюша запитала, в чому справа, і що за привід у них такий. А Аліса відповіла. – Цей рецепт я в другому листі Соні знайшла. Спробувала-смакота… ми з батьком вирішили по два листи в тиждень читати, а потім їх перечитувати, щоб надовго ще вистачало… Вийшовши з будинку батьків, Ксюша підняла радісні очі до неба: – Спасибі, сестричка, що так багато мені писала. Ці листи мені тоді гріли душу, а зараз змушують батьків жити.
