Коли ми тільки розписалися, то відразу домовилися з чоловіком, що дітей найближчим часом планувати не будемо. Тільки ось свекруха за 9 років нашого спільного життя встигла винести нам мізки своїми постійним проханнями. Чомусь вона не могла повірити в те, що ми усвідомлено не хочемо поки заводити дітей. Думала, що ми дуже стараємося, але у нас нічого не виходить. Пропонувала навіть гроші на обстеження. Дійшло навіть до того, що вона заговорила про штучне запліднення. Вийшло так, що я дійсно заv агітніла. Свекруха на радощах мало не на руках мене носила, розповідала, як буде піклується про онука або онучку, як буде виручати мене, сидіти з дітьми, як тільки вони відучаться від грудного молока.
Але як тільки у нас нар0 дився син – бабусю ніби підмінили. малюкові вже 11 місяців, а бабусю він бачив, напевно, 2-3 рази. З’явилася вона одного разу і заявила, що дитина вже підросла, і тепер вона буде приходити до нас 3 рази в тиждень. На цей раз вона стримала слово: дзвонила кожен раз, попереджала про свій швидкий візит, приносила купу гостинців і до ночі гралася з онуком. Тільки ось є одна проблема: наодинці з дитиною свекруха не залишається ні на секунду. Воліє вона поглядати за дитиною позаду мого плеча. Прошу її погуляти з дитиною, поки я трохи відпочину – ні в яку. Коли бере дитину на руки, то грається з ним буквально півхвилини, а потім зі словами “ой, а де наша мама” – віддає малюка мені.
Ідеальне відвідування онука для свекрухи виглядає так: вона п’є чай на кухні, поки я годую малюка, сидить поруч з ним, поки малюк дивиться мультики, розповідає мені про своїх знайомих і р0 дичів, поки я граю з малюком або намагаюся прочитати йому казку. За всі ці місяці вона не виручила мене жодного разу: могла ж посидіти з онуком хоча б годину, щоб я встигла підлоги протерти і вечерю приготувати? Але ні. І як вона мого чоловіка виростила – не розумію. Зараз я вирішила наступне: буду поступово змінювати ситуацію. Наступного разу, коли вона прийде до нас в гості, я зроблю вигляд, що йду в туалет, а сама вийду з дому і закрию їх на ключ. Не хоче вчитися сама-доведеться вчити її мені.
