Іра вже тиждень лежала із сином у лікарні. Сашко дуже часто хво рів. У палаті з Ірою була ще одна молода матуся з дитиною, але жінка була якась мовчазна і не дуже товариська. Суворе обличчя цієї жінки трохи Іру бентежило, хоча сил на те, щоб багато думати про дивну сусідку, не було. Нещодавно Іру звільнили з роботи за часті прогули, їй доводилося відпрошуватися, щоб доглядати хво рого сина. Вже три роки вона у розлу ченні. Колишній чоловік платить аліменти, але вони зовсім маленькі, жити на них неможливо. Іра намагалася вигадати, як жити далі, як знайти нову роботу. Відразу спало на думку зателефонувати найкращій подрузі Альоні, у якої чоловік впливовий бізнесмен, швидше за все він міг би чимось допомогти.
Варто було подумати про подругу, як задзвонив телефон, а на екрані висвітлилося: «Олена». -О, Іра, привіт! -Привіт, якраз про тебе думала. -Ну як ви там? -Так собі … З роботи звільнили, Сашко знову захво рів. А ти як? -Саша у тебе якийсь бо лісний, – пирхнула Альона. -А у мене справи чарівно! Ми з Ігорем на морі, тут така краса! Подруга радісно почала розповідати про пейзажі та смачну їжу. Ірі доводилося облизуватись, вона навіть фрукти їла рідко, щоб вижити, треба було економити. Під кінець Іра зважилася все-таки попросити подругу про ласку:
-Олене, слухай, а твій чоловік не міг би допомогти мені з роботою? У нього багато знайомих. Мені Сашка нема на що годувати. -Іро, навіть не смій про це просити! Ігор заборонив мені навіть заїкатися про те, щоби когось на роботу влаштувувати. Коротше, я тобі фотки з нашого відпочинку зараз надішлю! Виклик закінчився. Іра важко зітхнула, сусідка по палаті задумливо дивилася на неї. -А хто ви за професією? -Бухгалтер, стаж роботи сім років, – мало не nлакала Іра. -А віддалено працювати хочеш? Зарплата пристойна. Очі Іри розширились. Незнайомка, яку насправді звали Наталією, зателефонувала знайомим та влаштувала її на роботу. Отак буває, що допомога приходить звідти, звідки зовсім не чекаєш.
