Свекрухи, які обожнюють перемивати кісточки невісткам своїм, а також зви нувачувати їх у всіх rріхах, завжди викликали у мене оrиду. Я давно собі обіцяла, що такої не буду. У мене є лише один син, коли Іван привів у дім свою наречену, я була дуже рада. Оля мені сподобалася з першого погляду. Вона дуже гарна дівчина, до того ж, господиня чудова. Відносини з невісткою до останнього часу у мене були дуже добрі.
Але нещодавно Оля і Семен прийшли до мене в гості, на зап’ясті Олі я побачила золотий, старий, вінтажний годинник. Все б нічого, але вони були точною копією тих годинників, які я нещодавно втратила. Вони просто зникли з дому. Я раніше думала, що я сама через неуважність кудись дела, чи десь втратила, але тепер мене не залишає думка, що їх вkрала невістка.
Справа в тому, що мені для них нічого не шкода, якби вона просто попросила, я неодмінно їх подарувала б. Але зл одійство – це зовсім інше. Це обу рливо! Мені якось незручно спитати прямо, адже якщо я зви нуватиму її у kрадіжці, а вона їх просто придбала, буде дуже незручно. Годинник насправді досить рідкісний, радянський, такий зараз складно знайти і купити. Не знаю, як розпочати цю складну розмову.
