З Миколою я познайомилася, коли мені було 17 років, я вже закінчила школу, але нікуди вступати не планувала. Єдине, що я любила робити-читати книжки. І через рік Микола зробив мені пропозицію, я одразу погодилася. Сам мій чоловік був із села, він запропонував мені туди до нього переїхати, бо будинок у нього там був великий. Я була не проти, тим більше, що для мене там знайшлася вакансія бібліотекаря, а я про це тільки й мріяла. У селі теж все було добре, два великі магазини, веселе життя у людей, сусіди привітні. Тільки от свекруха мене не покохала. Вона казала мені, що я фіфа міська. А вона хотіла, щоб коло була дівчина місцева, сільська, щоб відразу все вміла робити. Незабаром я заваrітніла.
Микола був такий радий. Я думала, що він почне мене відмовляти від дитини, скаже, мовляв, не готовий ще. Але він виявився не таким, навпаки, Микола дуже любить дітей. а коли з’ясувалося, що буде хлопчик, чоловік просто на руках мене носив. Я у цій справі була новачком, ще нічого не знала. Отут і з’явилася свекруха зі своїми порадами. Вона почала мені говорити, що і як краще робити для дитини. Вона топила для мене щодня пічку і змушувала на ній лежати. У мене від цього сильно бо ліла спина і живіт тягнуло, біль був нестерпний. Але свекруха мене переконувала, що це краще для дитини, щоб вона народилася здоровою.
Якось я раніше часу повернулася додому, і сталося так, що я підслухала розмову свекрухи з нашою сусідкою : -Ти уявляєш, я її на печі змушую щодня лежати. -Та ти що, у неї ж буде втрата дитини. -Цього я і домагаюся. Не хочу, щоб ця фіфа від мого сина наро джувала. Коли я це почула, то відразу зібрала речі і переїхала жити до своєї мами в місто. Потім стала і Миколу вмовляти переїхати до міста. У результаті я народила здорового хлопчика, добре, що експеримент свекрухи не вдався. Чоловіку я так і не розповіла про те, що почула, просто не хочу сва рити його з матір’ю. Але сама я більше до свекрухи до села ні ногою.
