Героями нашого оповідання є Том та його маленька дочка Енні. Їй було 5 років, і вона вже ходила до школи. Якось Том став помічати, що його дочка кудись почала пропадати – щовечора. Як правило, це траплялося між 7 та 8 годинами, хоча в цей час вона зазвичай грала в саду. Батько занепокоївся і вирішив дізнатися у доньки, що відбувається. Але на його запитання Енні відповідала мовчанням. Лише одного разу вона сказала, що так треба. Дівчинка продовжувала йти щовечора. Тому Тому нічого не залишалося, як самому з’ясувати правду. Одного дня Том пішов у кімнату дочки. Увійшовши, він помітив на підлозі клаптик паперу. Виявилося, що це була записка, в якій йшлося про те, щоб дівчинка прийшла ввечері до будинку, що був за їхнім двором. Також у записці зазначався час – 19.30. У Тома тілом пробігли мурашки. Якщо він раніше думав, що дівчинка тікає, щоб десь пограти, то тепер він не на жарт злякався. Треба було негайно з’ясувати, хто і чому надіслав цю дивну записку Енні. Том розумів, що дочка нічого йому не розповість, тож вирішив простежити за нею. Наступного дня Том був напоготові, але пропустив момент, коли дівчинка знову втекла з дому. Але вдалося побачити, як дівчинка зникла за деревами в саду. Знаючи, який йому потрібен будинок, Тому не варто було зусиль знайти Енні. Ділянка, на якій був розташований будинок Тома, була велика, 6 гектарів.
Його сім’я володіла ним уже понад сто років. Будинок, вказаний у записці, був добре знайомий Тому. Раніше там жили його бабуся та дідусь. Але вже понад сорок років будинок був порожнім. Наближаючись до будинку, чоловік відчув незрозумілий страх. Том помітив на балконі будинку чиюсь фігуру. Він вирішив зачекати на повернення своєї доньки, сховавшись за дерево. Чекав він недовго. За кілька хвилин з-за кущів з’явилася Енні. Вона постукала у двері, і вона таємниче відчинилася. Так як у Тома були ключі від будинку, він поспішив до задніх дверей. Увійшовши всередину, він почув голос своєї дочки. Вона розмовляла з якоюсь жінкою. Том обережно підійшов до кімнати, з якої лунали голоси. Він хотів було зазирнути, але несподівано двері кімнати відчинилися, і з неї вийшла Енні. На щастя, вона не помітила батька. Дочка пішла у бік їхнього будинку. Трохи зачекавши, Том зайшов до кімнати, де була таємнича незнайомка. Він побачив жінку похилого віку. Злякавшись, вона спробувала втекти. Але Тому вдалося впіймати її. Ось що він від неї дізнався… Жінка була самотня і жила в будинку для людей похилого віку. У неї не було ні друзів, ні родичів, бо вони вже пішли з життя. Жінка дуже тяжко переносила свою самотність. І одного разу вирішила втекти з дому для літніх людей потай від усіх. Вона стала бездомною і жила на вулиці разом із собаками неподалік школи, де навчалася Енні.
Жінка, незважаючи на те, що їжі ледве вистачало для неї самої, дбала про собак і підгодовувала їх. Так тривало доти, доки вона не познайомилася з Енні. Дівчинка, незважаючи на те, що вона була ще досить маленькою, було добре серце. Вона вирішила допомогти бідній жінці. Енні розповіла їй, що на їхній ділянці стоїть порожній будинок. Жінка може жити там у повній безпеці. Енні пообіцяла їй, що все зробить так, що про це ніхто не дізнається. Це буде їхньою таємницею! Жінка перебралася разом із собаками до старого будинку і прожила там близько місяця. Дівчинка часто відвідувала стару жінку. Останній тиждень жінка залишилася практично без їжі. І Енні знову прийшла на допомогу бідній жінці. Вона почала приносити їй та її собакам їжу зі свого будинку. Том був дуже зворушений розповіддю літньої жінки. Коли він повернувся додому, то побачив Енні, що сиділа на стільці у дворі. Він обійняв її, тихенько заплакав від щастя і сказав, що знає її таємницю і що він пишається своєю маленькою Енні. Том разом із дружиною вирішили допомогти бідній жінці та її собакам. Вона змогла безкоштовно жити у їхньому старому будинку. Крім того, вона отримувала достатньо їжі і для себе, і для собак. Більше того, згодом на пожертвування небайдужих людей родина Тома облаштувала цей будинок як притулок для бездомних собак. І все це завдяки маленькій Енні, добрій і чуйній дівчинці!
