Макс уперше побачив дівчину з вікна свого кабінету. Вона стояла перед вітриною магазину одягу і дивилася на червоне вбрання, одягнене на манекен. Наступного ранку вона знову стояла там же. І на третій день, і на четвертий… Макс вже закохався у струнку красуню. Йому було очевидно – дівчина хоче цю сукню, але вона дуже дорога для неї. Для неї, але не Макса. Ось він і вирішив купити сукню і піднести її дівчині. Чудовий привід для знайомства. Того ж дня він придбав подарунок для дівчини своєї мрії. А наступного ранку вже чекав дівчину трохи осторонь бутика. Із сукнею, упакованою в подарунковий пакет. Але підійти до неї не встиг. Дівчина, не побачивши сукні у вітрині магазину зомліла. І її на швидкій відвезли до ліkарні. Макс поїхав за швидкою…
Щодня він через стареньку санітарку передавав Оленці продукти, ліки та квіти. У черговому букеті залишив записку зі своїм номером телефону – раптом захоче зателефонувати. І вона зателефонувала. – Навіть не знаю, чому ви мені так допомагаєте, але я вам дуже вдячна. Після розмови їхні телефони не змовкали ні на мить. У день її виписки Макс зустрічав дівчину біля ліkарні з розкішним букетом квітів та кульками. Дорогою Оленка розповіла, що живе з бабусею – вона найдорожча людина, яку вона має. – Дякую, що довіз. Та й взагалі – за все, що ти зробив для мене. Як я можу тобі віддячити? – Повечеряєш зі мною у суботу? – Звичайно! Чому б і ні? Субота. Вечір. – Привіт. Це тобі, – Олена простягла Максу тортик.
– У мене для тебе дещо є. Коли Олена зазирнула всередину пакета, розnлакалася тієї ж миті. – Що таке? Не подобається? Чи не той розмір? – Та ні! Все так. Просто я стільки часу хотіла її купити, мріяла про нього, а коли не побачила його у вітрині, моє серце мало не зупинилося. – Пробач, я просто хотів зробити тобі сюрприз. Не знав, що ти так відреагуєш. – Ти не розумієш. Сукню хотіла купити не для себе. Для бабусі. Якось ми прогулювалися з нею біля того магазину, вона глянула на вітрину і сказала, що ця сукня нагадує їй молодість. Ось тоді Оленка і пообіцяла собі, що колись подарує цю річ бабусі, яка її виростила. Через рік відбулося їхнє весілля. Бабуся одягла червоне плаття на весілля своєї онуки. Так одна річ зробила трьох людей дуже щасливими.
