Ірина та Лариса були подругами ще з інституту. Ірина була звичайною дівчиною із середньою зовнішністю, а Лариса була тією ще красунею з багатої родини. Вона своєю красою забрала з сім’ї чоловіка, дочка якого була її ровесницею. Вона цим дуже пишалася, хоч він заміж її кликати не збирався. А Ірина зустрічалася зі звичайним хлопцем, який працював таксистом, але був гарним, добрим та веселим. -Не йди тільки за нього заміж. Він тебе забезпечити не зможе, – радила Лариса подрузі. Хлопець Ірини Іван зробив їй пропозицію, але вона попросила з цим почекати, доки вони зможуть винаймати для себе окреме житло. А Іван погодився, він дуже любив Ірину та робив усе, як вона хотіла.
Чоловік Лариси не подобався Ірині, але вона не говорила нічого подрузі, хоча та весь час знущалася з Івана за його простоту. Було восьме березня, Ларису її залицяльник покликав на море відпочивати, а Іван запросив Ірину з батьками додому. Батьки Івана та Ірини познайомилися, добре посиділи, і раптом Іван дістав ключі з червоною стрічкою і оголосив, що винайняв житло і хоче переїхати з Іриною до цієї квартири. -Отже, і весілля не за горами, – сказав батько Ірини, що її дуже заспокоїло. Вона боя лася, що батько буде проти громадянського шлюбу та не відпустить її до коханого. Через кілька днів з курорту повернулася Лариса і почала хвалитися своїми діамантовими сережками.
А те, що Ірина з нареченим переїжджають у квартиру, яку винайняв Іван, їй зовсім не сподобалося . Ірина дуже засмутилася, що подруга не пораділа за неї, і пішла від неї сумною. Через рік Лариса подзвонила подрузі вся у сльо зах і повідомила, що її багатенький чоловік поkинув її та забрав усі подарунки. Ірина запросила її до себе додому. Та почала скаржитися подрузі і перевела розмову на чоловіка Ірини. -Ти знаєш, твій Іван вчора до мене чіплявся. -Та що ти несеш, – почав кричати Іван, який непомітно для дівчат, уже зайшов до хати. Виявилося, що Іван підібрав Ларису на вулиці всю у сльо зах і провів додому батьків. Хоч та й вішалася на нього і обіцяла озолотити його, він відмовив їй і пішов. Ірина була щаслива. Їй дуже пощастило з вірним та добрим чоловіком.
