Деякі люди настільки нахабні й затяті, що я їм навіть заздрю. Але їхні вчинки ставлять мене в глухий кут. Мій старший син уже два роки ходить до дитячого садка. Начебто йому там подобається, хоча бувають дні, коли він навідріз відмовляється туди йти. У нашій групі діти різного віку, але мене це не бентежить, адже ми ще додатково відвідуємо школу розвитку. Обіцяли, що з вересня займатимуться підготовкою, але я в це слабко вірю через віковий розбіг. Завідувачка намагається якось згрупувати за віком, проте не виходить, адже в нашому саду є не лише звичайні групи, а й корекційні для тих діток, у кого проблеми із зором.
У нашій групі є хлопчик, молодший брат якого ходить до іншого садка. Як би батьки не просили завідувача, щоб вона впхнула хлопця в цю групу, зайвого місця не знайшлося. Так ця матуся почала вишукувати батьків, які не проти перевести дітей до іншого саду та помінятися місцями. Вона вирішила чомусь, що ми повинні з нею помінятися. Вона помітила, що я вагітна, і почала тиснути на хворе. Ця панночка підловлювала мене і розповідала, що від саду одні проблеми, що син малюкові почне різні інфекції носити і т.д.
А потім прямо заявила: “Нам місце потрібніше. Забери свого сина із саду!”. – Вибачте, але я відмовлятися від місця не збираюся! — відповіла я, коли мене дістали її голосіння. Мати не засмутилася — вона перейшла на батьків юної гімнастки. Дівчинка через тренування часто пропускає садок, тому жінка вирішила, що їй варто взагалі відмовитися від відвідування дошкільного закладу. Найдивовижніше, що мама хлопчаків безробітна. Чому вона так прагне збагрити їх у садок? Я не розумію! Так, їй потрібний вільний час та особистий простір, але чи варто всіх на вуха піднімати через це? Думаю, ні.
