Я працюю санітаркою у ліkарні вже понад десять років. За роки роботи встигла надивитись усякого, думала навіть, що мене нічим більше здивувати не можна. Працювала я у пологовому відділенні. Лікарі мене часто просили посидіти з породіллями і наглядати за ними. Персоналу не вистачало, тому й цю роботу нам доводилося часто брати на себе. Найбільше запам’яталася мені молода дівчина 21 року, її звали Наталією.
Усі останні місяці вона провела у лікарні через складну ваrітність. Ліkарі боя лися, що пологи можуть розпочатись передчасно, тому вона лежала на збереженні. У результаті дитина народилася дуже слабкою і поме рла через кілька годин після народження. Дівчина була вби та rорем. Мене попросили подоглядати за нею. У цей же час у нас наро дила дівчинка 16 років і одразу написала відмову від сина.
Хлопчисько народився дуже гарним, мені було його дуже шкода. Я обмовилася про малюка Наталії, жінка сама захотіла на нього подивитись. А коли вона його вперше взяла до рук, то не захотіла відпускати. У результаті поверталася вона додому таки з дитиною. Я дуже рада, що звела ці дві нещасні душі, що разом вони стали щасливі.
