Одного разу я вирішив допомогти своїй літній матері, яка жила в селі, побудувавши колодязь поруч із її домом. Щоб зробити проект дешевшим, я запропонував розділити витрати з моїм сусідом, але він відмовився. Тоді я запропонував побудувати колодязь своїм коштом, за умови, що сусід поверне мені гроші поступово, але він знову відмовився. Я побудував колодязь, і моя мати була задоволена тим, що їй більше не доводилося тягати важкі цебра з водою із загального джерела.
Але потім я дізнався, що сусід та інші жителі села почали користуватися моєю криницею, не внісши жодного внеску в її будівництво. Вони приходили на подвір’я моєї матері щоразу, коли хотіли наповнити свої відра, і навіть коли її не було вдома. Одного разу я застукав сусіда і наполіг, щоб він або вніс свою частку, або припинив користуватися колодязем. Він зви нуватив мене у скупості, і напруженість між нами тільки зросла. Якось моя мама теж сильно засму тилася, і в неї піднявся кров’яний тиск: вранці того дня сусід дорікнув і її у скупості.
Щоб розв’язати ситуацію, я повісив замок на колодязь і віддав мамі ключі. Коли сусід прийшов набрати води, він з подивом виявив, що криниця замкнена. Я поговорив із дільничним, щоб пояснити ситуацію та захистити приватну власність моєї матері. Хоча моя мама спочатку турбувалася через kонфлікт із сусідами, я заспокоїв її і сказав, що вона нікому нічого не винна. Важливо постояти за себе і не дозволяти людям користуватись твоєю добротою.
