Ми з чоловіком вирішили усиновити маленького хлопчика Сергія багато років тому, бо ми не мали власних дітей. Ми забезпечили Сергія всім необхідним та дали йому вищу освіту, завдяки якій він зміг знайти гарну роботу. Ми дуже пишалися сином, коли він одружився з Ларисою. А коли в нього народилося двоє синів, нашому щастю не було меж. Ми також допомогли їм придбати їхню першу двокімнатну квартиру, але були дуже раді, коли вони змогли переїхати до власного будинку, який Сергій уже сплатив сам.
Нещодавно син прийшов до нас один і поділився сумною новиною. Він розповів нам, що закохався в іншу жінку і хоче розлу читися з Ларисою. Як людині, яка ніколи не підтримувала розлу чення, мені було важко прийняти цю новину. Я турбувалася про Ларису та дітей. Однак Сергій запевнив мене, що й надалі забезпечуватиме сім’ю матеріально та залишить будинок Ларисі та дітям.
Він також планував купити квартиру для себе та своєї нової дружини. Як мати, я щаслива, що мій син виконує свої обов’язки та підтримує свою сім’ю, але я не можу заперечувати почуття смутку через біль, який це принесе всім учасникам любовного трикутника. Незважаючи ні на що, я завжди любитиму і підтримуватиму свого сина, і я сподіваюся, що він ретельно обдумає вплив свого рішення на свою сім’ю та на психіку дитини.
