Баба Ніна, яка живе в маленькому селі біля самого лісу, завжди була відома своєю любов’ю до тварин. Її двір був справжнім тваринним царством: вона годувала курей, доглядала коз, і навіть вміло поводилася з бджолами. Її доброзичливе ставлення до істот навколо викликало повагу та захоплення у всіх сусідів. Якось рано вранці, Баба Ніна, як завжди, вийшла у двір, щоб погодувати своїх курей. Вона розкидала зерно, сміялася з того, як кури боролися за кожну крихту. Але незабаром її погляд зупинився на чомусь незвичайному: серед звичайних курячих яєць лежало одне дивне майже біле яйце.
Підійшовши ближче, Баба Ніна виявила, що це яйце було значно більше за звичайних курячих. Воно було гладким і блискучим, ніби зробленим із самоцвітів. Баба Ніна обережно підняла його і вирішила віднести додому, щоб уважніше вивчити. Дні минули, а дивне яйце так і не змінилося. Проте, через тиждень, увечері, коли Баба Ніна сиділа біля вікна і плела кошик із осоки, вона почула тихі стуки . Спочатку вона подумала, що це дощ, але звук був надто регулярним. Підійшовши до яйця, вона побачила, як тріснула тонка щілина, і з неї почало з’являтися щось біле. Серце Баби Ніни забилося сильніше.
Вона не могла відірвати очей від того, що відбувається. Щілина ставала все більшою, і нарешті з яйця вилупилося маленьке створіння. На мить воно лежало, трусячись, а потім підвело голову. Баба Ніна мало не підскочила від подиву. З яйця вийшло дитинча лебедя, його біле пухнасте тіло виблискувало в променях сонця. Маленький лебедик підняв голову і подивився на Бабу Ніну своїми яскраво-блакитними очима. Те, що сталося, здавалося неймовірним. Баба Ніна не могла повірити своїм очам, але вона знала, що цей момент стане незабутнім у її житті.
Вона вирішила назвати маленького лебедя “Світлик” через його блискуче пір’я. Згодом Світлик став невід’ємною частиною життя Баби Ніни. Він став її вірним супутником: вони гуляли разом біля озера, Світлик плавав по воді, як справжній лебідь, і навіть іноді робив короткі польоти, радуючи Бабу Ніну своєю витонченістю. Казка про Бабу Ніну та Світлика розлетілася по селі і далеко за його межі. Люди приходили відвідати Бабу Ніну, щоб побачити диво – лебедя, що вилупився з курячого яйця. Ця історія нагадувала всім, що доброта і турбота про природу здатні чинити справжні дива.
