Кирило сидів на роботі без настрою. Останнім часом він виявив, що сімейне життя його зовсім не тішить. Ще недавно він був на сьомому небі від щастя, коли Яна погодилася стати його дружиною. А тепер він не бачив у ній нічого привабливого. Після вагітності вона набрала зайві кілограми і не докладала жодних зусиль, щоб їх позбутися. А ще з народженням доньки вона припинила приділяти йому так багато уваги. Тепер, коли він приходив додому, його зустрічала не гарна, усміхнена дружина, а кудлата жінка із заклопотаним обличчям, яка весь день турбується про дитину.
Кирило відчував, що він став якимось зайвим у своїй сім’ї. Масла у вогонь підливала випадкова зустріч із колишньою дівчиною. Христина була такою ж красивою та стрункою, як і шість років тому. Вона зовсім не змінилася. Піддавшись незрозумілому пориву, він запросив її на побачення. Після зустрічі одразу ж про це пошкодував. Він відчував провину перед дружиною та дочкою. Але скасувати все було соромно. Вони зустрілися увечері у кафе. Христина мала плани на чоловіка. Вона так і не налагодила своє особисте життя, бо не зустріла гідного кандидата.
Вони посиділи, побалакали. Дівчина зробила спільну фотографію. Наприкінці вона запитала: -Ми побачимось ще? Чоловік непевно знизав плечима і подався додому, де на нього чекала дружина. Увечері на телефон Яни прийшла фотографія, де її чоловік поряд із красунею в кафе. Дівчина не подала вигляду, але наступного дня поїхала до мами. Тільки там вона дала волю сльо зам. Мати її уважно вислухала. -Дорога, ти не повинна впадати у відчай, ти повинна боротися за свій шлюб і свого чоловіка. Після народження дитини ти зовсім запустила себе.
