Психотерапевт Фріда Бірнбаум з Нью-Джерсі привернула загальну увагу і критику, коли у віці 60 років стала дорослою американкою, яка народила двійню. Реакція громадськості здивувала її і надихнула написати мемуари “Життя починається в 60: новий погляд на материнство, шлюб і розкриття себе».
Ось уривок, в якому автор пояснює, чому вона вважає правильним вибором пізнє материнство.
“Якщо ти хочеш більше дітей, то чому б не дочекатися онуків? Я ніколи не забуду, як мій старший син Джейсон сказав мені ці слова. Тоді мені було 50 з невеликим, і я сказала йому, що хочу спробувати знову завагітніти. Спочатку я не була впевнена, що саме потрібно робити: я не хотіла засмучувати його, я хотіла, щоб моє рішення прийняла вся сім’я. Але я була рішуче налаштована завести ще одну дитину.
Мені подобалося бути мамою для Джейсона і його сестри Алани, яких я народила в 20-30 років, але вони так швидко виросли. Тепер я відчайдушно хотіла знову бути мамою. Але Джейсон, який вже був дорослим 30-річним чоловіком, думав, що тепер його черга заводити дітей, а не моя. Його зневага до моїх планів дійсно змусило мене засумніватися, але не переконало мене: до того я витратила все своє життя, щоб робити щасливими інших людей, що зазвичай роблять багато жінок. Тепер моя черга робити те, що я хочу, і мій чоловік був на моєму боці. Ми вирішили спробувати завести ще одну дитину.
Хоча у мене було міцне здоров’я і ще не було менопаузи, шанси завагітніти природним шляхом після 50 років були дуже малі, тому ми вирішили спробувати ЕКО. Я завагітніла, але через 3 місяці стався викидень. Я була розбита, але не це було головним шоком. Після 45 років ризик викидня зростає. Через два роки ми знову спробували, і в 53 я народила третю дитину – Арі.
Ми були в захваті, але іноді я дійсно відчувала себе ніяково, що я старший за інших молодих мам, у яких були діти такого ж віку, як Арі. Але через деякий час я зрозуміла, що ніхто не помічає цього, або всім все одно.
Коли Арі трохи підросла, я вирішила, що хочу, щоб у неї був брат або сестричка її віку. Я все ще відчувала себе молодою і енергійною, але на цей раз мені було вже 56, і лікар сказав мені, що в їхній клініці навіть ЕКО роблять тільки до 55 років.
Тоді я прочитала про лікарні за кордоном, де немає такого вікового цензу, та й вартість процедури набагато дешевше. Я показала статтю чоловікові. “Я занадто стара, – сказала я. – але ціна підходить”. “Ні, – відповів він. – Ти не дуже стара. Ти молода для своїх років, тому ми спробуємо”.
Ми ще кілька років вивчали наші варіанти і в підсумку полетіли в Африку для ЕКО. І все вийшло: я завагітніла двійнею в 60 років!
Хоча я була рада, я все ще хвилювалася про те, що подумають інші. Живіт був не сильно великим, так що я ще могла його заховати. Пам’ятаю, як я була в супермаркеті на останньому місяці вагітності, і мені потрібно було дістати пляшку молока з далекої полиці. Я попросила співробітницю магазина допомогти, сказавши, що у мене проблеми зі спиною: я не хотіла говорити їй справжню причину. Але потім я вирішила зізнатися, і треба було бачити її обличчя! Вона, звичайно, була в шоці, але потім, здавалося, їй стало все одно, і я перестала відчувати себе фріком.
Коли я була готова народжувати, головлікар запитав мене, чи не буду я проти публічно розкрити свій вік і поділитися історією, тому як він ніколи не стикався з такими випадками. У США на матерів старше 50 років припадає лише близько 740 пологів на рік. І я збиралася стати найстарішою американкою, яка народжувала двійнят.
Раніше я часто брехала про свій вік, скидаючи з себе років 10.
Пологи моїх двійнят були набагато легше попередніх, і обидва малюка народилися здоровими. Але потім настав повний хаос: в лікарні зібралося безліч репортерів і фотографів – навіть моя сім’я не могла пройти до нас.
Після того, як моя історія була опублікована, я була здивована, наскільки світ був шокований моїм віком. Я не відчувала себе старою. І ось вони, подвійні стандарти: чоловіки, які стали батьками в пізньому віці, вважаються мужніми, а жінки стикаються з дискримінацією.
Люди не переставали питати мене, чому я вирішила завагітніти в 60 років. Вони нагадували мені, що мені вже буде під 80, коли мої двійнята підуть в коледж, і під 90 – коли вони заведуть своїх дітей. Люди називали мене егоїсткою і заявляли, що я зробила це заради слави, грошей або щоб відчувати себе молодою. Повірте мені, ви не відчуваєте і не виглядаєте молодше, коли бігаєте за дітьми, і я не заробила грошей на моїх дітях.
Більшість, здавалося, не прийняли те, що моє рішення було обдуманим. Я оцінила своє здоров’я і знала, на що йду. Я знала, що у мене хороші гени: батько прожив довше 90 років, і мати приблизно стільки ж. Та й обидва померли від нещасних випадків, так що у мене всі шанси прожити ще довше.
Хоча було багато критики на мою адресу, я отримувала і багато телефонних дзвінків від жінок з усього світу, які дякували мені і говорили, що я їм дала «можливість відчувати себе молодою». Моїм двойняшкак зараз 9, і мені все ще дзвонять люди з усього світу.Сьогодні у мене троє онуків 8 років і молодше, і їм подобається грати з моїми двійнятами. Я із захопленням дивлюся в майбутнє – не тільки для них, але і для себе, тому що вірю, що попереду ще багато цікавого!
