Коли мені виповнилося 60 років, я вирішила більше нікого не кликати до себе в гості. Багато стали вважати мене зарозумілою і самовпевненою, але у мене на це інший погляд. Найголовніша причина того, що я негостинна – це моя лінь. До того, як мені виповнилося шістдесят, я завжди запрошувала до себе гостей і готувала різні смаколики, а потім відчула, що це дуже сильно виснажує мене і забирає багато життєвих сил.
А крім цього, слід спочатку купити продукти, потім кілька годин простояти біля плити, а після застілля ще й прибратися після гостей. У мене на це немає ні грошей, ні бажання, ні сил. Я вважаю, що краще зустрічатися у моєму віці в кафе і просто випити чай з тістечками. Крім усього вищесказаного, ще однією важливою причиною я вважаю енергетику гостей.
Кожен з них приходить в мій будинок з різним настроєм, а тому мені ні до чого тяжкість чужих проблем в моєму домі. Я кожен раз після відходу гостей відчуваю не тільки фізичну втому, а й емоційну спустошеність. Після приходу гостей мене іноді мучить безсоння або кошмари. Після того, як я вийшла на пенсію, мені дуже важко перебувати вдома. Мені хочеться свіжого повітря, а зайва метушня мені абсолютно ні до чого.
Я думаю, що краще прогулятися по вулиці або посидіти в кафе. Я не бачу сенсу тягнути всіх до себе в будинок. Зараз з’явилося дуже багато прекрасних місць для гарного проведення часу. Завдяки цьому можна чудово проводити час поза домом.
Мені зараз зовсім не хочеться ще і весь вечір догоджати гостей після того, як я весь день простирчала на кухні. Зараз я зрозуміла, що насправді означає приказка “Мій будинок – моя фортеця! ” У моєму будинку більше немає тих, хто хоче вилити на мене всі свої проблеми або скористатися моєю гостинністю. А як ви вважаєте героїня права чи ні?