Пройшовшись по супермаркету, я знайшов потрібну мені каву і пішов до каси. Там була величезна черга людей, але прям переді мною стояла бабуся, яка купила найпримітивніші продукти собі- пляшку молока, пару шоколадних цукерок, пачку макаронів. Вона вже повинна була розплатитися …
Останнім часом люди стали злими, та й взагалі забули про те, що хороші, добрі вчинки, допомога нужденним робить нас людьми, причому, щасливими людьми.Того ранку я пішов в супермаркет, щоб купити кави. Так вийшло, що я повинен був це зробити ще ввечері, але не встиг, бо працював.
Пройшовшись по супермаркету, я знайшов потрібну мені каву і пішов до каси. Там була величезна черга людей, але прям переді мною стояла бабуся, яка купила найпримітивніші продукти собі- пляшку молока, пару шоколадних цукерок, пачку макаронів. Вона вже повинна була розплатитися, але тут продавець повідомила, що грошей не вистачає.
Бідним, жалісливим поглядом бабуся дивилася на продукти, адже їй треба було щось залишити. І тут я не витримав, простягнув грошей продавцеві, сказав, що оплачу все замість бабусі. Зрозуміло, що бабусю збентежила така ситуація, але я її запевнив, що не варто відмовлятися від допомоги.Тоді старенька підійшла до мене і стала говорити, як вона мені вдячна. Я дав їй ще трохи грошей і сказав, що буду безмежно щасливий, якщо на них вона піде і купить собі, що хоче.
Ви навіть не уявляєте, яке це неймовірне щастя – допомогти людині, яка не може собі чогось дозволити. Увечері я пив вдома каву і згадував про стареньку, і як світилися її очі. А у мене світилася душа.
