Справа в тому, що у нас з чоловіком єдиний син Ваня. Це був мій другий шлюб і пізня дитина. З першим чоловіком розійшлася по причині того, що лік арі поставили мені діаг ноз – безпл іддя. Чоловік з такою жінкою жити не захотів – знайшов собі кох анку, яка і наро дила йому потім дочку.Я ж пару років була одна, більше заміж не прагнула, та й взагалі не хотіла зв’язуватися з чоловіками. Чи не була впевнена, що знову не помилюся у виборі. І ось зустріла Валеру, чесно йому розповіла про те, що дітей мати не можу. Але Валера прийняв мене такою, яка я є.
Ми з ним відмінно жили; і ось у віці 36 років я дізнаюся, що ваг ітна. Це було справжнє диво, адже навіть лікарі не могли повірити, що з такою патол огією, як у мене, можуть бути діти. Але, напевно, диво подарувала занадто сильна любов мого чоловіка.Народився наш син Ваня – ми в ньому душі не чули. На той час у нас з Валерою були хороші роботи і заробіток, два будинки, машини. Загалом, все, що необхідно для щастя і затишку. Сина ні в чому не обходили. Навчався в приватній школі – завжди найкращий одяг, кращі вчителі. Я намагалася йому дати якомога більше уваги і любові, так само і батько.
Потім відправили Ваню вчитися за кордон. Купили йому теж квартиру за кордоном, машину. Закінчивши навчання, син почав працювати в престижній компанії. І в свої 29 років вже мав все для відмінною життя.Тоді він і познайомився з Вірою. Дівчиною з бідної сім’ї, але яка якимось чином пролізла в вищі верстви суспільства. Він ще навіть толком її не знав, але вже вирішив, що буде одружуватися.Я пам’ятаю, як ми зустрілися з її тіткою, так як батьків у неї не було. І вона нам розповіла, що ми ще сьорбнемо горя з такою, як Віра. Адже у неї головне в житті – це гроші. І що ви думаєте, відразу після весілля Віра стала робити все, щоб тільки син перестав з нами спілкуватися.Все почалося з того, що вона придумувала різного роду історії, нібито я її ображала за її походження та інше, хоча такого і близько не було. Син на крилах любові боровся за даму серця і постійно з нами сварився. Потім ми не спілкувалися пару років.
А коли наро дився онук, нас швидко покликали в гості з чоловіком. Я розуміла, навіщо. Щоб я була безплатною нянькою. І так воно вийшло. Молодята йдуть гуляти, а ми з чоловіком сидимо з дитиною. А потім приходять і влаштовують скандал, що щось ми зробили не так.Ставлення було настільки оги дним, що у мене просто не вистачало нервів. А ще більшм ерзенним було те, що син, в якого ми вклали все, ставився до нас з чоловіком як до домашнього персоналу.А потім був величезний скандал, адже невістка знову наговорила на мене синові; і тепер ми взагалі більше не спілкуємося. Ну і як так можна? Вкладаєш в дитину всю душу, а потім приходить якась мадам і велінням пальця позбавляє тебе самого дорого.
