Мама зі мною не розмовляє через те, що тато подарував мені квартиру, в якій вони живуть …Квартира, в якій живуть батьки, належить мені. Через це мама зі мною не розмовляє, з татом мало не розлучилася.До шлюбу з татом у мами був чоловік, від нього мама народила Андрія. Вони розійшлися, мама з Андрієм почала жити у бабусі в двокімнатній квартирі. Потім мама зустріла мого батька, вони одружилися, з’явилася на світ я.До моменту, поки Андрій не одружився, ми всією сім’єю жили в татовій трикімнатній квартирі. Коли бабусі не стало, мама здала її квартиру. А коли брат одружився, то мама виселила квартирантів і віддала ключі Андрію і його дружині Юлі.Три роки тому у Андрія і Юлі з’явилася донечка, через півтора року – син. Мама вирішила, що віддасть квартиру Андрію, раз у нього велика родина.Батько був проти. Він говорив мамі, що треба продати двокімнатну квартиру і поділити гроші між мною і Андрієм.- Навіщо? Нехай шукає чоловіка з квартирою! – відповіла йому мама.
Папа її попередив, що якщо вона подарує житло Андрію, то він вчинить так само – подарує мені своє.Мама йому не повірила. Дарча була написана, Андрій став власником бабусиної квартири. Тоді тато почав переконувати мене в необхідності прийняти від нього в подарунок його житло:- Настя, зрозумій: якщо мене не стане, то ти в підсумку в кращому випадку залишишся в комуналці, в гіршому – на вулиці. Мама заради твого брата останню сорочку віддасть. І квартиру теж. Сама подумай: якщо мене не стане, то у вас з мамою буде по половині. Як думаєш, кому мама потім передасть свою? Андрію. Він зможе здати, продати чужим людям. Ти моя єдина дочка, я хочу тебе убезпечити.
Татусеві аргументи мене переконали. У нотаріуса, коли він писав дарчу, я дала клятву, що поки він живий, то я нічого не зроблю з нерухомістю.- Я знаю, – сказав тато, і так стало приємно, що він в мене вірить.
Коли мама дізналася, що батькова квартира більше не татова, вона зажадала, щоб я або повернула подарунок батькові, або переписала на неї. Мама впирається на вік, мені було 22 роки.На її думку, я обов’язково зустріну якогось несумлінного юнака, який обманом виманить у мене все на світі, і батьки підуть жити на вокзал під лавочку. Домовитися зі мною не вийшло, мама взялась за папочку. Вона лякала його розлученням, відправила жити в вітальню, влаштовувала бучу. У тата була одна відповідь:- Ти подарувала свою квартиру синові, я свою – доньці, все чесно.
Тоді мама сказала, що вони повинні купити Андрію машину, щоб точно все було чесно: адже йому дісталася двокімнатна, а мені на одну кімнату більше.
Папа згадав маминого колишнього чоловіка, що нехай він відновлює справедливість у квартирно-машинному питанні щодо Андрія.Мама подала заяву на розлучення, хотіла піти жити до Андрія, але брат сказав, що його дружина проти маминого проживання у них вдома. На тому все думки про розлучення вщухли.Зі мною мама не розмовляє. Вона вважає, що я забрала у неї житло.А мені здається, що тато прав, своїм вчинком він позбавив мене від безлічі теоретичних проблем. Спасибі йому велике
