Ми вкотре залишилися без вечері через свекруху. Мої нерви вже не витримують

ПОЛИТИКА

Свекруха перебралася до нас свекруха близько шести місяців тому, за її словами, буквально на пару тижнів. Приїхала вона без попередження, не повідомивши нікого і не запитавши, чи зручно буде нам усім, якщо вона трохи поживе у нас. Просто встала одного разу у мене перед очима на порозі квартири – зі своїми величезними сумками. Причина у неї виявилася вагома – потрібен був терміновий ремонт. Ми знаємо, що підлога у неї провалюється, а труби течуть. Вона вирішила, що настав час все міняти. Але як же жити під час всього цього? Сказала, що в неї поживуть поки робітники, щоб було швидше і дешевше, а вона у нас. Ну раз така справа, ласкаво просимо, як то кажуть. У нас з нею були рівні відносини, ніхто ні на кого образу не тримав. Так що якось уживемся, адже все одно це на пару тижнів. Але коли ми розмовляли, я згадала про одну приказку: чим далі відстань, тим близькі рідніше. Однак тоді я ще не знала, що мене чекає.

Прозрівати я почала поступово. У мене є проблеми зі здоров’ям, які впливають на моє харчування. Звичні для всіх продукти – небезпечні для мене. Я звикла обмежувати себе, все одно немає вибору. Те, що мені можна їсти, купую з запасом і готую собі окремо. Однак з того моменту, як до нас заявилася свекруха, у мене не виходить просто поїсти, коли мені потрібно. Я готую на всю сім’ю, відразу багато, щоб вистачило надовго. А ще собі окремо. Однак хитра свекруха любить вставати по ночах і лопати то, що я приготувала для себе. Причому з’їдає все. Я розмовляла з нею з цього приводу, пояснювала їй про проблеми зі здоров’ям. Навіть всі свої продукти стала складати на окрему полицю в холодильнику. Мені не можна сидіти голодною і звичайну їжу теж є – великий ризик. А свекруха, яка оселилася у нас на пару тижнів, живе у нас уже майже півроку. І з усього, що є смачного в холодильнику, з’їдає саме мої баклажани і відварене куряче філе.

Не встигаю купувати зелень – вона буквально зникає. Загальну їжу вона теж їсть і з запасом, і ще всі мої продукти. Я ж не можу купувати втричі більше продуктів, щоб вона вже в кінці кінців лопнула. Я просто не зможу донести сумки з магазину! А найцікавіше, що за весь цей час свекруха навіть хліба не купила! І ось бачу – знову точить мою запіканку під серіальчік. Вночі любить попити чаю з моїми Безглютенові хлібцями. Я багато продуктів купую зовсім потроху, адже вони коштують дорого. А вона їх з’їдає за раз, хоча я собі їх на тиждень купувала. Авокадо їй не подобається, несмачний, але все одно їсть, хоча і давиться. У мене вже око почало смикатися, а мені нервувати не можна. Я стала її будити днем, щоб вона вночі спала і не лізла до моєї їжі. Але вона стала закривати двері на замок. Не можна її турбувати, як я посміла? І ось вранці я знову без сніданку, вдень – без обіду.

Стала зриватися на перекушування, чим попало. Почалися загострення, одне за іншим, а свекруха мені каже, щоб я не вигадувала. Мовляв, в її час не займалися дурницями. З чоловіком говорила, але він лише відмахується. Каже, щоб я більше готувала, але все одно з’їдає. Починаю загрожувати, що вся сім’я буде їсти те, що я, тобто дієтичне тільки, але в цей момент чоловік стає схожим на кота з Шрека. Я стала є в кафе недалеко від будинку. Розповіла про свою ситуацію офіціантці, повар пішов назустріч. Готує ті страви з меню, що мені можна, але тільки без спецій і без деяких інгредієнтів. Але це досить дорого! Вже подумую повісити на холодильник замок. Але не хочеться доходити до такого. Нарешті, стало доходити до чоловіка, адже вона з’їдає і їх їжу. Вже сам готує, зате свекруха не поспішає це робити. Каже, що напоготові при житті. Тепер тільки їстиме. Може у неї проблеми не з апетитом, а з головою?