Сьогодні в ліkарні стала свідком скандалу. Причина – класика: безлад в черзі. Хтось прийшов за попереднім записом, комусь ліkар сказав “зайти, коли все пройде”, хтось “тільки запитати”. Я опинилася між двома ворогуючими силами. Одна з них збиралася зайти по запису, друга хотіла тільки забрати папірець. Вони зчепилися, не хотіли поступатися один одному. – Ви якась надто зухвала. Москвичка, напевно? – Так, москвичка, а причому тут місто? – Так ви все москвичі такі! Нахабні, безтактні скандалісти! Тут у нас всіх рівні права. – Саме так. Я прийшла за записом. І в чому я винна, що живу в цьому місті? – Звичайно не винні.
Перед вами ж всі на задні лапки встають. Ми тут тижнями бігаємо туди-сюди, щоб отримати папірець один, а ви мене зараз не пропускаєте до ліkаря. – Слухайте, – тут заступилася я в розмову – я теж в Москві живу, але я не кажу ніяких гидот про вас. Жінка тільки рукою на мене махнула. Пізніше виявилося, що москвичка живе зі мною практично в одному районі. У нас з нею зав’язалася жвава розмова про те, що на нашому районі дуже складно потрапити до хорошого ліkаря, так як всі хороші вже звільнилися, а що залишилися так погано ставлять уколи, що після них залишаються синці на всю область уколу. Так що, не так вже й солодко нам жилося …
Ну а потім, коли москвичка зайшла до ліаря, я почав говорити з “опозицією”. Говорили ми про різницях в обслуговуванні в різних установах, а коли москвичка вийшла з кабінету, я пропустила іншу жінку вперед, хоча наступною в черзі була я. Сподіваюся, я гідно відстояла образ москвички в її очах. Мова зараз не про москвичів. Мова про стереотипах. Їх зараз так багато … Часто на людей вішають ярлики, не знаючи про них зовсім нічого. Особливо зараз, в 21-му столітті, дуже складно обійти стереотипи стороною. У нас у всіх є готові образи в голові, які часто не відповідають реальності. А ви стикалися зі стереотипами? Стосувалися вони вас коли-небудь?
