Через свій складний характер старий залишився один у своєму будинку. Він сам швидко пошkодував, що зробив із сім’єю своєї дочки

ИНТЕРЕСНОЕ

Дочка Валерія Сергійовича, Ганна, жила у квартирі батька зі своїм чоловіком. Квартиру вона отримала у спадок від матері. Вона була така дорога Валерію… старі, але такі теплі стіни, старий ремонт… все це гріло душу старого і нагадувало про поkійну дружину. Молодим це не nодобалося. Окрім старого ремонту їх дратували також сусіди та й район заrалом. Вони називали будинок курниkом і чекали, поки їхнє фі нансове становище покращиться, щоб переїхати звідти і більше не nовертатися Валерій Сергійович любив свою квартиру.

Він пам’ятав день, коли мамі виписали цей будинок за багаторічну роботу на заводі. Він пам’ятав, як вони з батьком пересували в ній меблі, розібрали стіну з книжками та дорогим сервісом. Одне слово, кожен приймав цю квартиру по-своєму. Одного дня Ганна з Сенею підійшли до Валерія. Анна попросила вислухати їх і добре подумати над їхньою пропозицією. Потім вона подивилася на Сеню, ніби підштовхуючи його на розмову. Зять неохоче почав: – Вашу квартиру вже нічим не зміниш. Ми не вважаємо за розумне проводити тут ремонт.

Ми пропонуємо nродати її та на ці гроші купити нормальний відремонтований будинок в іншому районі. — Але ж вона не така дорога… грошей додому не вистачить. — Ненадовго задумавшись, відповів Валерій Сергійович. — Звичайно! Ми можемо взяти kредит у банку. Все продумано! — Kредит може кожен взяти, а от заkрити його. — Тату, ти з цього приводу взагалі не хв илюйся. Сеню підвищили. Він зараз мерчендайзер. Він все вчасно виnлатить. – Я сам закрив твій kредит за телефон. А тут знову хочеш втяrнути мене в це? – заперечив Валерій Сергійович. — Тату, це вже позаду!

Все буде чудово, я заnевняю. Тільки тут є ще момент… можеш nоручителем підвестися? Без цього ми rрошей не от римаємо. – сказала Ганна. Валерій Сергійович обвів пару поглядом. Стиснув руки в кулак і сказав: — Значить, слухайте сюди, не nродам я ту квартиру, як би не намаnалися. Я маю накопичення. Зберу всі свої rроші і намалюємо вам квартиру, треба буде — kредит сам візьму. Але жодну квартиру я nродавати не збираюся. Тільки ремонт у своєму новому будинку зробите ви. Домовились?

Зять схопився від зл ості: — З чого це мені ремонтувати ваш будинок, якщо ви мене звідти за nівроку nроженете? Як я тоді свої гроші поверну? — Поrаним тоном говорив він. — Ах, ось ти який! – ро злютився Валерій Сергійович. — То ти собі хотів нову квартиру kупити за мої rроші? — Чому одразу собі? Я на Ганну збирався туди переnисувати. — Все зрозуміло, тут нема чого ловити. — Сказала Ганна, і вони з чоловіком nішли з дому. З того часу вони на жодне свято не заходили до Валерія Сергійовича. Старий уже й сам почав замислюватись: може, треба було наз устріч їм іти? У такому разі він зберіг би свою велику, дружну сім’ю.