У сина мого друга було практично ідеальне життя, але дещо не давало йому спокою. За 10 років шлюбу він так і не мав спадкоємця. Саме у цій складній ситуації він побачив справжні особи своїх родичів.

ПОЛИТИКА

З одним із моїх друзів ми знайомі з самого дитинства. І росли ми разом, згодом він став мені братом, а не другом. Як і у всіх, у нього теж є історія, яка прямо чи опосередковано позначилася на його житті. Я завжди з боку спостерігав за сім’єю Віті та годився їм. Я пишався тим, яку сім’ю йому вдалось створити. У нього з’явилися такі родичі, які були поруч із ним у будь-якій ситуації. Все було чудово до одного моменту. У свої 27 у сина Віті, Андрія, була чудова дружина, власна квартира, гарна робота, нова машина. Чи не життя, а казка. Але так було лише на перший погляд. У них ніяк не виходило завести дітей. Ця проблема стала “улюбленою” темою родичів. Вони за будь-якої нагоди лізли до пари з питаннями, чому ж вони не хочуть дітей.

Андрій та його дружина намагалися всіляко уникати цих питань. Пізніше з’ясувалося, що пара має проблеми зі здоров’ям. Вони почали лікуватися від недуги. У цей період родичі думали, що вони допомагають молодим, але насправді вони лише нервували їх. З одного боку, вони розуміли, що рідня просто теж переживає за них, але часом цей натиск було неможливо терпіти. Але час мали інші плани на цю сім’ю. Андрій втомився від вічних питань і вирішив переїхати з дружиною в інше місто, до того ж, на нього там чекало підвищення. Так минуло трохи більше року. Мій друг, Вітю, весь цей час приймав питання родичів про сина на себе. Йому теж доводилося з цим несолодко, адже кожен вважав, що він знає, як жити парі. Вітя не знав, що сказати родичам, бо з весілля сина минуло вже близько 10 років, а онука не було. Ще через якийсь час син із дружиною приїхали в гості до Віталія.

Невістка друга була на останніх термінах вагітності. Виявилося, що численні спроби ЕКЗ закінчилися успіхом. Син чекав свого первістка. Начебто б тут мав бути щасливий кінець, але завжди є “але”. Після народження малюка, родичі перестали спілкуватися із родиною Віталія. Вітя страшенно засмутився від цього, адже він завжди вважав своїх родичів своєю опорою, а тут з’ясувалося, що вони не переймалися сином Віті, а раділи, що в нього хоча б у цьому плані не все ідеально. А то Андрієві у всьому щастило: з дружиною, з роботою, навіть із будинком та друзями, так само не мало бути. Його проблема з дитиною була гарною втіхою для родичів. Вітя всіляко намагався відновити стосунки з родичами, після якоїсь спроби він перестав. А Андрій був задоволений таким результатом, адже родичі показали своє справжнє ставлення до їхньої родини.