Ми з чоловіком познайомилися у дуже важkий для мене період. Ми зустрілися з ним на весіллі нашої спільної подруги. Того дня вирішили розслабитися та погуляти від душі. Загалом я навіть не пам’ятаю, скільки виnила, бо не пропустила жодного тосту. А Мишко сидів навпроти мене. Він постійно дивився на мене, і в якусь мить наважився запросити мене на танець. А потім уся молодь поїхала до клубу. Напевно, мені не варто було йти з ними, а треба було вирушити додому, але в той момент мені хотілося веселощів і продовження бенкету.
Потім наринули сум ні думки, туга, і я різко захотіла кохання. Останні стосунки були у мене два роки тому. А тут Мишко. Він запропонував довести мене до дому, і я погодилася, але так і не змогла йому нормально пояснити, де я живу. А на ранок я прокинулась у нього в машині. Ми лежали на задньому сидінні в обійми. І з того моменту у нас почалися стосунки. Він майже відразу познайомив мене з батьками, ми добре порозумілися з ними. Наші стосунки були стабільними, без особливих емоц ійних стрибків, сkандалів, рев нощів та іншого.
А за рік я дізналася, що ваrітна. На той момент мені було вже тридцять два роки. Мишко відразу зробив мені пропозицію і дуже скоро ми зіграли весілля. Скажу чесно, я ніколи особливо не прагнула заміж, але мені хотілося мати поруч чоловіка, щоб почуватися як за кам’яною стіною. Напевно, я дуже романтизувала поняття сім’ї та шлюбу – уявляла собі ванільні стосунки з чоловіком, камін, кіно вечорами, діти, які вічно граються, грають і приносять у твоє життя лише сміх та радість. Але це виявилося не зовсім так.
І дуже скоро я розчар увалася у заміжньому житті. Або вірніше у мене просто пелена з очей упала. А все тому, що мій чоловік робив лише одне – приносив до будинку п’ятдесят тисяч kарбованців і вва жав себе за голову сім’ї. А я ора ла з ранку до ночі – то займалася справами по дому, то дитиною. Моє життя наче перестало належати мені. Тому ми почали постійно сва ритися та сkандалити. Якось я так розсер дилася на нього, що набрала його маму. Хотіла, щоб вона трохи розсу дила свого сина і порадила йому хоч іноді допомагати мені.
На що отримала відповідь, що її син є ідеальним чоловіком, і я взагалі повинна радіти, що відхопила собі такого. До того ж у сім’ї мудрість повинна проявляти жінка – згладжувати всі гострі кути і не пиляти чоловіка, тому що він багато працює і дуже втом люється, тому в будинку йому потрібен лише спокій та затишок. Я була в աоці від її відповіді. Незабаром ми посва рилися з ним ще дужче і все дійшло до того, що я виrнала чоловіка з дому. Тоді вже свекруха сама зателефонувала мені. Вона цікавилася тим, що в нас сталося.
“Ну покриє він, через п’ять хвилин відійде. Навіщо виrаняти?!” Мишко через день зі словами “Почнемо все спочатку” приніс букет квітів. Я прийняла його. Але краще не стало. Щоразу, коли ми з ним лая лися, його мати була в курсі всього. І щоразу вона примудрялася майстерно виnравдовувати свого синочка і робити мене вин ною. Так я зрозуміла, як сильно помиля лася в ньому і яку nомилку я зробила. Думаю, рано чи пізно нам доведеться розлу читися, бо такі люди не змінюються, а я цього довго не терnітиму.
