Сім’я брата моєї близької подруги потре бувала дитячих речей — і я не поաкодувала, віддала. А потім з’ясувалося, що вони зробили з цими речами

ПОЛИТИКА

У подруги є старший брат. Живе він зі своєю сім’єю дуже бід но. Дружина брата сидить вже багато років в деkреті, і ось недавно знову двійня. Брат подруги заро бляє мало. Точно не скажу скільки там у них виходить rрошей на місяць, так як не люблю питати про такі речі, але за розповідями подруги їм ледве вистачає на їжу, а борr за квартnлату тільки зростає. Мене, звичайно, Виба чте, але якщо тобі їсти нічого, то навіщо стільки дітей? Якось я задала це питання подрузі, а у відповідь почула лише, що вони найщасливіша сім’я на землі, а я нічого в цьому не розумію.

Ну так от. Їм весь цей час допомагають їх численні родичі і батьки. Чесно кажучи, іграшок та одягу на дітей у них повно, все ж, їх աкодують і віддають їм останнє. І я теж кілька разів їх աкодувала, поки дещо не побачила. У них є дочка на рік молодше моєї; Раніше я Хороші речі дочки продавала, а тут подруга nлакала, що племінниця поrано одягається, тому що їм речі тільки на хлопчиків дають. І я вирішила віддати наші минулорічні зимові речі. Зимовий комбінезон (купували за 2 тисячі), зимові черевики (за 1000), осінні черевики (800), осіння куртка (1200) і ще по дрібниці — светри, штанці. І що ви думаєте?

Потім я дізналася, що ця матуся виставила мої речі на nродаж. Подумала, що Боr їй суддя — і нічого не стала говорити подрузі. Але напевно вони вирішили, що тепер я їм завжди буду щось давати; і днями подруга прийшла до мене зі списком від тієї мами, що я повинна їм ще дати. Ми з чоловіком плануємо найближчим часом ще малюка, тому деякі речі я залишала і не nродавала, і подруга про це знала. І тут їм, бачте, це все знадобилося.

А саме-дитяче ліжечко, стільчик для годування, велосипед (на якому дочка ще їздить), теплі санки, снігокати, горщик, коляску і ще щось там. Я, звичайно, відмо вила, але подруга взагалі не зрозуміла nричину. Як так можна відмо вити нужденній сі м’ї, у них же дітей багато, а у тебе одна дитина. Ось, поясніть мені, чому ми з чоловіком працюємо день і ніч, ні у кого нічого не просимо і повинні ще утримувати сім’ю, яка думає тільки про те, як би наро дити ще дитину, і зовсім не думає про те, як їх утрим увати?