На нашому курсі навчалася грузинська панночка Манана. Мила дівчина, чачею іноді всю групу пригощала… Чарівність, одним словом. Але один викладач її за щось не злю бив. А Манана, як на з ло, досить довго гриnувала, так що їй було не відвертатися: або сплачуй ха бар, або – не складаєш іспити. З’являється Манана на іспиті. Тягне квиток. Оком не моргнувши, сідає біля вікна, а через пару хвилин за вікном лунає спів. Та який! Справжнє грузинське багатоголосся, чоловічий хор!
Вони так душевно затягли «Суліко», що всі заслухалися – ні в кого, навіть у найзвірячіших викладачів, не вистачило сил це припинити, настільки все було чудово… Втім, заслухалися не всі… кілька Мананіних земляків, які складають іспит із нами разом, спочатку здивовано прислухалися, а за кілька хвилин почали ледь не в голос реготати. І були негайно виrнані з іспиту! Але на цьому див не не скінчилося. Манана блискуче, на очах усього курсу, відповіла на запитання, отримала тверду «четвірку» до загального подиву і дикої зл ості викладача (який знизив оцінку на один бал виключно зі шkідливості).
За кілька тижнів Манана звернулася до мене з проханням допомогти їй з хімії – не безоплатно. – Слухай, – сказав я, – я тобі все зроблю, скажи тільки, як ти тоді викрутилася. – Ні, – твердо сказала Манана, – я тобі краще заnлачу! – Та не потрібні мені твої rроші! Розповідай, бо нічого робити не буду. Вибору в тебе нема! І Манана здалася. Виявляється, «дитя гір» знайшло блискучий та тонкий підхід. Вона дістала квитки з відповідями на всі запитання, зібрала земляків та передала все це добро їм.
Земляки стали під вікном. Після того, як витягла квиток, Манана якимось чином подала їм сигнал у віконце, і мужики затягли відповіді грузинською мовою. На мотив “Суліко”. Весь квиток так і заспівали, зрідка вставляючи для конспірації ключове слово. А тепер уявіть, як було грузинам в аудиторії, які раптом почули щось на кшталт: «Квадрат гіпотенузи дорівнює Суліко! Або, А квадрат плюс Б квадрат одно – Суліко! Кут падіння дорівнює куту – Суліко!
