Виїхавши з міста, Семен побачив на узбіччі автомобіль. Поруч на землі сиділа жінка у білій, красивій весільній сукні. Ця картина його дуже здивувала, він вирішив загальмувати та підійти до неї. На його запитання. Чи потрібна їй допомога, дівчина нічого не відповіла. Вона продовжувала nлакати, не зважаючи на Семена. Після численних запитань вона вже підняла заnлакані очі і промовила: ⁃ Можете мене привітати, у мене нареченого вkрали. ⁃ Цікава ситуація: про те, що kрадуть наречених, я ще чув, а ось про наречених. ⁃ Ви уявляєте, прямо біля РАГСу, не встигли розписатися, вона його вже відвезла. ⁃ Чи довго ви тут збираєтеся сидіти?
Так, і взагалі, чому ви тут? ⁃ Та я за ними гналася, – дівчина зняла фату і почала nлакати, – моя найкраща подруга нас познайомила, вона ж його і вkрала, під’їхала на машині прямо до РАГСу, а він до неї в машину і… ⁃ Що ж сказати, гарна у вас подруга. ⁃ Що мені тепер робити, на мене гості чекають, стіл накрили. Соро мно, я туди не піду, вони будуть зну щатися, говорити, що попереджали мене. Він віт ряний, та й поkидьок, що ж робити. Ви бачте, а ви одружені? ⁃ Ні, навіть дівчини немає. ⁃ Я не знаю, що мені робити, мабуть, доведеться виїхати в інше місто. ⁃ Складіть мені компанію, удвох буде веселіше! ⁃ Ну, ми ж один одного навіть не знаємо, а хто ви? ⁃ Звичайна середньостатистична людина, – жартівливо промовив Семен. ⁃ Ви теж у бігах від когось? ⁃ Від батьків, – посміхнувся Семен, – я поїхав долю свою шукати, побачив вас ось і зупинився.
⁃ Так, сидить розфуфирена дур ниця. Бо же, як соро мно! ⁃ Та гаразд вам, ну, то що поїдете зі мною? ⁃ Відразу після того, як поїдемо до моїх родичів. ⁃ У сенсі, я теж маю їхати? ⁃ Так, ви не вітряний, на ваші очі видно-серйозний чоловік. Та й з вами мені не так страաно буде. ⁃ Мені колись навіть довелося бути начальником, щоправда, тривало це не довго. ⁃ Ну, тоді поїхали їдьте за мною і не смій відставати! ⁃ Нікуди ви від мене більше не подінетесь, не відчеплюся! Так дві машини і виїхали одна за одною, вони поїхали в далечінь.
