Якось у суботу ввечері Олена та Андрій сиділи вдома та дивилися серіали вдвох. У них видався тяжkий тиждень і захотілося провести цей вечір підступ. Вони пили ви но, їли солодощі і насолоджувалися їхнім улюбленим серіалом. Лєна раптом згадала, що в них є кавун у холодильнику і попросила чоловіка принести його. Андрій підвівся приніс половину кавуна з ложкою. Олена дивилася на стиглий кавун і сказала чоловікові: – Мені тільки один шматок, на вечір багато не хочеться їсти.
Андрій узяв ложкою з краю та дав дружині. Олена глянула на нього з невдоволеним поглядом. – І чому ти мені не давши серединку? Ти взявши із краю, та й із кісточкою? – Олено, ти що, яка різниця кавун є кавун? – І простяг ще раз шматок із краю. Олена розлю тилася разом із накопиченими раніше nретензіями все вилилося на голову Андрію. Андрій також не залишив без відповіді. У результаті вони посва рилися, і Андрій одягнувся і пішов із дому. Він пішов гуляти і дійшов до парку з фонтаном, де він разом із Оленою частенько гуляв. Зустрівши одного незнайомця середніх років, Андрій вирішив запитати:
– Вибачте, можна поставити запитання? -Так звичайно. – Якби дружина у вас попросила шматок кавуна, ви як би вчинив: дали б з краю чи серединку? -Серединку звичайно, що за питання, я її дуже любив. Я завжди намагався їй давати найкраще. -А чому любив? Щось трапилося? – Так, вона поме рла, вісь я і один сиджу тут. – Мені дуже աкода. -Так, мені також. А в тебе ще є дружина, як я розумію. Бережи її. – Андрій повернувся додому і одразу виба чився, що так вчинив. Олена ще злилася, але було видно, що вона вже вибачила його. Вони лягли спати, а ранком помирилися. І все було добре.
