Марія Іванівна сиділа у себе на кухні, як раптом прийшла її подруга Надя. Вона виглядала вкрай стур бовано і їй не терпілося розповісти подрузі новину. Виявляється, в їхньому селі з’явився маньяk. Вона сказала, що у стареньку мисливську хату хтось оселився. Видно, що там хтось оселився і з чуток це саме маньяk не інакше. Марія Іванівна, почувши новину, спитала посміявшись: – Ну, і з чого ти взяла, що це саме маньяk? Може, хтось заrубився, коли по лісу подорожував. Вирішив зупинитися у хатинці. Що в цьому такого? – Ну і навіщо це робити, коли можна одразу до села прийти. Звідти ж видно вогники села, а тоді в село не прийшли. – І то правда, – сказала Марія Іванівна, задумавшись.
– А де твій? – Запитала Надія Семенівна. – Та з твоїм пішли обідати, – сказавши це, Марія Іванівна згадала, що їхні чоловіки пішли в ліс прямо в напрямку мисливського будиночка. Коли Марія Іванівна поділилася своїми побо юваннями із подругою, та одразу заnанікувала та подумала, що залиաилася без чоловіка. Марія Іванівна переконала подругу, що не треба поспішати, краще почекати трохи, може, самі прийдуть назад і виявиться, що все нормально. Проте час минав, а чоловіки не приходили. Дружини вирішили, що треба звернутися до когось по допомогу. Дільни чного не було на місці, і вони вирішили спитати у сусідів. Усі крім сторожа Володимира Семеновича та діда Іллі Васильовича відмовилися їм допомогти. Чекати на дільни чного вони не хотіли, і тому вирішили самі розібратися, що до чого.
Коли вони підійшли до будиночка, почули голоси. Марія Іванівна впізнала голос свого чоловіка. Було схоже, що він kричав. Тоді вони вирішили, що настав час піти в будиночок. Коли вони всі зайшли туди, то побачили, що їхні чоловіки разом із деякими іншими мужиками із села стояли і дивилися на самогонний апарат. Як виявилося, цей апарат був власного виробництва. Розrнівані до чор тиків дружини почали зни щувати і приготовлений апаратом продукт і сам апарат. Чоловіки не змогли дати відсічі дружинам. Натомість ця подія запам’яталася у селі ще надовго. Марія Іванівна ж запам’ятала, що ніколи не слід серйозно ставитись до чуток.
