Почалася підготовка. У хаті прибирали, готували. І ось вже пізно увечері дзвінок. Роман сказав, що весілля не буде, нічого не пояснив

ПОЛИТИКА

Ліда з Романом жили разом вже рік. Вона була дівчина з села, ніколи нічого не бачила, що не скажеш про Рома. Він був столичний хлопець і батьки у нього були багаті, але ж він твердив, що rроші — це не головне. І як хотіла мати Ліди, Рома робить їй пропозицію. Він прийшов до неї з квітами та кільцем. Ліда поїхала до мами, за день до знайомства, щоб підготувати будинок до торжества, але наступного дня Рома не приїхав. Він подзвонив і сказав: -Весілля не буде. — Більше він нічого не пояснював. Батьки, звичайно, засму тилися, а Ліда першою ж електричкою поїхала до коханого. Вона повинна була дізнатися причину скасування довгоочікуваної для неї події.

Приїхавши додому, вона зрозуміла, що він уже зібрав речі та з’їхав, вони зустрілися у кафе: — Ви бач, я їду в Америку. Мені випав шанс. Тішити надіями про повернення та возз’єднання я тебе не хочу, тому прийняв таке рішення. Він таки поїхав, Ліда тим часом дізнається, що вона ваrітна. Вона повідомляє коханого, а він у відповідь нічого. Вона вирішила народ жувати. Гарний наро дився у неї малюк. Батьки забрали доньку до себе у село. Жили вони, звичайно, не багато, але нагодувати малого вони завжди могли. Допомагали всім селом. Але найбільше допомагав сусід Вітя, він завжди був закоханий у Ліду. Він навіть пригнав візок для дитини.

Він був поруч завжди, і коли Петя в перший клас пішов, і коли він хво рів, і коли хво ріла Ліда, він не на крок не відходив від сім’ї. Вона розуміла і знала, що подобається Віте, але він ніколи не освідчувався. І тут Рома вирішив повернутись, він навіть приїхав до села. Запропонував Ліді возз’єднатись, Ліда заради сина вирішила спробувати почати все наново. Але нічого не вийшло, вони постійно лая лися. А сина він прийняти не міг, надто він уже сільським став, доки його не було. Вони повернулися назад до батьків, радості хлопчика не було меж, коли він побачив Вітю. Так, зараз це вже сім’я. Одружилися вони через півроку. Рідний батько про сина навіть не згадує.