Подруга прибігла до Оксани і сказала, що чоловік зра джує їй. Вони поїхали на місце і зловили парочку – але правда виявилася несподіваною

ПОЛИТИКА

У будинок забігла Марія, ледве переводячи подих. Підійшла до відра з водою, випила кухоль і сіла на стілець. — Готуєш? — запитала вона Оксану. Та кивнула: — Михайло вареників попросивши. Ось і ліплю. Марія єхи дно відповіла. — Ну ліпи, ліпи. Він же голодний прийде. Нагуляється на стороні, а тут дружина йому вареників. Не життя, а казка. — Що кажеш таке. З ким він там нагуляється? З трактором своїм, чи що? — З трактором? Ти Катерину, продавщицю, трактором називаєш? — Та говори вже все, вистачить загадками говорити. — Приходжу я, значить, в магазин. Хліба і цукру прикупити, а в магазині порожньо. Чую, в підсобці шумок. Катерина хихикає і голос чоловічий. Тільки я глянути хотіла в щіліну, Іванович зайшов. Як крикнувши:»Катерина, ти де?»Так я і не побачила нікого. Не міг на хвилин п’ять пізніше прийти. — А з чого ти Люба вирішила, що там мій Міша? — Як кашляє почула. Він же цікаво покашлює.

— Та не може бути — — з сумнівом сказала Оксана, — щоб мій Михайло і Катерина? Він таких не любити. — Це може він тобі так говорити, а насправді? Згадай, як вона на весіллі у Нінки його на танець запросила? Що огиди на його обличчі я не бачила. — Вісь вмієш ти, Марійка, туману напустити. А від мене що хочеш? — запитала Оксана. — Побігли в магазин, поки не розбіглися. Заодно і Катерині пояснимо, щоб до чужих чоловіків не лізла — — запитувала Марія. Оксана подумала. Вона вірила чоловікові, але і Марія так переконливо говорила. Тільки вони з воріт, як зустріла їх баба Зіна. Старенька, але дуже їй все цікаво. — Дівчата, ви куди? А качалка вам навіщо? — запитала баба Зіна. Але жінки додали ходу. Баба Зіна крокувала поруч. Нарешті, вони дійшли до магазину. Марія смикнула ручку.

— Здогадалися закритися. Ну нічого, ми почекаємо. Ти, Оксана, йди до задніх дверей, а я тут ховаюся. Як твій вийде, Я покличу. Зрозуміла? — зловті шно сказала Марія. Оксана приречено кивнула і пішла. Знайшла міцніше ящик і сіла. Вона схлипнула, уявляючи, що там робить її чоловік. У цей момент пролунав голос Марії: — Ах, ти, неrідник. Оксана прибігла на виrуки і зареготала. Марія за комір вела свого Миколая з магазину. Переляkана Катерина зачинилася в магазині і через вікно дивилася на ті, що відбивалося. Всі знали, що Микола повністю під каблуком Марії. А тут таке. Оксана крізь сміх, запитала: — Машенька, тобі качалку дати? — Давай, я цим, зараз покажу, як мене обма нювати. Оксана, сміючись, пішла додому. На перехресті зустріла чоловіка. Вона взяла його під руку і чмокнула в щічку. — Який ти у мене хороший. Я так сильно люблю тебе.