Катя нещодавно втратила найголовніший орrан жіночого орrанізму. Цього було не уникнути… обставини призвели до цього… – Ну що, Катерино, готова? – Запитала медсе стра. – Чи готова стати безста тевою “людиною”? Ні, – відповіла я. Медсе стра ще кілька десятків разів намагалася мене відвернути. Хотіла, щоб я зайшла на оnерацію у гарному настрої, але, а я… Знаєте, чого я хотіла? Щоб бі ль швидше затих. Я хотіла заснути і прокинутися лише за місяць… або два. Час йшов. Я відновлювалася, якщо це можна так назвати, не ходила на роботу, але за порадою ліkаря часто гуляла, щоб прискорити процес. – Тітонька, – одного разу почула я. Повертаюся, а там паркан і відповідний напис на ньому: дитячий садок. – Ти мене не пам’ятаєш? – Запитав хлопчик. Я примружилася.
– Звичайно, пам’ятаю, – говорю, втікач. Два роки тому цей хитрюк спробував втекти з дитя чого будин ку. Проте його план був небездоганний: він застряг на паркані. Я допомогла йому спуститися, і ми разом повернулися до дитбу динку. – Казав же, мене не заберуть, от і не забрали, – заявив хлопчик з того боку воріт. – Тобто? – Ну я тоді намагався сховатись, поки мої майбутні батьки не підуть. За мною приїхали, а я не хотів, щоби мене забирали. Справа в тому, що директорка мене не любила. Непотрібні орrани видаляють. Ось і вона вирішила позба витися мене, але я не дав їй цього зробити. “Непотрібні орrани видаляють.” – Ці слова ще довго звучали в голові Каті. – Вовка! Ану швидко сюди! – Кричала жінка у віці. Вовка попрощався та пішов. Наступні кілька днів я намагалася завжди в один і той же час приходити до цих воріт із пакетами цукерок.
Вовка уплітав цукерки прямо переді мною – знав, що там все одно відберуть. Через місяць таких зустрічей Вовка зник. Його наш час не бувало на нашому місці. Я щодня приходила сюди, сподіваючись побачити його знову. Настрою у мене ні на що не було. Одного разу колега Каті та подруга за сумісництвом запитала у неї, чому вона не хоче всино вити хлопчика, якщо він так діє на неї. Катя сама про це думала, але вона не мала нареченого. На щастя, колега сказала, що усино вити дитину можна і без чоловіка, якщо в тебе є досить великий дохід і є будинок. Каті довелося возитися з документами цілий рік, проте вона все ж таки досягла свого. Тепер Вовка та Катя живуть разом. Катя часто, сміючись, каже, що вона безді тна з дитиною.
