Ми одружені вже 5 років. Ми маємо сина. Так вийшло, що ми у своїх сім’ях не найулюбленіші онуки були, тому й спадок ніхто з нас не отримав. Ми купили квартиру, поруч із будинком свекрухи, але у результаті вона переїхала до села, до будинку своїх батьків жити. Вона навіть кликала нас із собою, але нам невигідно, аж надто далеко від роботи. Будиночок вона навіть шукала для нас, але ми відмовилися. Ну свекрусі там подобалося, вона вирішила, що нам сподобається. Ми весь цей час мріяли про свій будинок, але хотіли жити в нормальних умовах, а не в старому будинку, що пропонувала свекруха. І ми знайшли великий будинок, і місто поряд. Плюс будинка в тому, що можна було внести суму частинами.
Так різниця у сумі з нашою однокімнатною квартирою була суттєвою. І ми вирішили, що як тільки потрібна сума буде внесена, ми продамо квартиру і додамо. Ми вже збиралися віддавати другий внесок, як до нас зателефонувала свекруха, їй потрібні були rроші, 300 тисяч на місяць. Батьки чоловіка тим часом будували лазню, їм потрібно було оплачувати її, rрошей не було, їхній старший син зайняв у них і сказав, що поверне через місяць. Ми віддали їй rроші, та й свекруха чудово знала, що маємо свій будинок будувати і ми повинні віддати за нього другий внесок. Через місяць нам дзвонила свекруха, каже моєму чоловікові, щоб ми збиралися і їхали до неї терміново.
Ми гнали, як могли, думали, що щось із нею сталося. Коли приїхали, вона стояла здорова біля огорожі. Вона провела нас буквально на п’ять метрів від її будинку, вона простягає нам ключі. Ми стоїмо і не розуміємо, що відбувається. Виявилося, що за 270 тисяч вона купила нам цю халупу. Виходить, ми її сусіди. І так за наші rроші, вона нам безкоштовно дарчу оформила. Знаєте, що вона сказала, що старший брат мого чоловіка, її син, повернув їй борr, а вона не захотіла нам повертати, а зробила нам такий подарунок. Чоловік звичайно посва рився з матір’ю. Ми не збираємось там жити. Навіть не знаємо, що робити із цим будинком? Що нам із забудовником робити, через 2 тижні треба віддавати гроші.
