Коли я поїхала знайомитися з мамою мого нареченого, вона погодилася прийняти мене тільки з однією умовою. Тоді і я зрозуміла, що на мене чекає попереду

ПОЛИТИКА

У моєї доньки Вікі чудовий чоловік, Олег, зі столиці. Донька поїхала до столиці працювати. Винаймала квартиру з подругою. Але незабаром у її житті з’явився молодий чоловік Олег. Вони з’їхалися, вирішили найближчим часом одружитися. Пишне весілля вони не хотіли, збирали гроші на квартиру. Незабаром, попросили у матері Олега пожити у неї, щоб не витрачатися на винаймання квартири і швидше зібрати необхідну суму. Вона погодилася. Наближався день весілля. Я збиралася поїхати до них. — Мамо, може готель зняти? У нас тісно, тобі буде незручно! — каже дочка. Я на той час ще не знала, до чого все це.

Думаю, у них двокімнатна квартира. Мені буде нормально. Кажу: — Ви що? Багачі якісь? Нічого, якщо буде тісно, чи незручно. Я ж на тиждень. Не надумайте витрачатися. Поїхала. Виявляється, свекруха доньки оселилася у просторій кімнаті, а Віці з Олегом дісталася маленька кімната. Правильніше сказати комору. Дочка знала, що свекруха не буде рада гостям, тож умовляла зняти квартиру. Після нашої розмови Олег запитав у матері, чи можна мені зупинитись у них на тиждень? Спершу вона вчинила сkандал, але потім пішла на компроміс. — Але це виняток.

Лише через весілля. Але! Я не хочу її у моїй кімнаті. Ваших гостей кладіть у вашій кімнаті! Так і вчинили. Що поробиш? Спали ми з Вікою на тахті, Олег на підлозі. Ледве дожили до весілля. Наступного дня вирушила додому. Вирішила, доки у дітей не буде своєї квартири, більше не поїду. А в нас завжди недолюблювали столичних. А я їм говорю: наш Олег не такий. Коли він приїхав до нас, у статусі нареченого, то мені сподобався. Простий, розумний, ввічливий. Подумала, із доброї родини. А зараз, познайомившись з його мамою, зрозуміла, про що йшлося.