Дочка моя, коли за Олега виходила заміж, жодних nроблем не бачила, що він прийде в наш будинок. Нічого не траrедія, що в цьому такого? Час зараз інший. Він прийшов до Сонечки у трикімнатну квартиру з однією спортивною сумкою. Не те щоб у нас у квартирі було все облаштовано, немає. На гроші з весілля вони купили все найнеобхідніше: холодильник, пральну машинку, ліжко, шафу. Загалом наро дила Соня двох дітей; працювати, моя дочка, не поспішала. Не було потреби, тому що вона має дві однокімнатні квартири, які вона здавала в орен ду і жила на отримані rроші. Якось Олежка повернувся додому надвечір, дуже сум ний.
Причиною смутку були висловлювання брата на застілля: -Так, який ти чоловік, якщо живеш у квартирі дружини? Ось коли купиш свою квартиру, за свої гроші, тоді поговоримо. Олегу, звісно, стало неприємно. Цього ж дня він засмагла бажанням взяти хоча б однокімнатну. Софія його вмовляла, говорила йому: -Навіщо нам однокімнатна, якщо ми живемо у трикімнатній. Що тобі не вистачає тут? -Ти Не розумієш, жінка! Мені перед братами соро мно, вони живуть у своїх квартирах, а я в дружини. Не по-чоловічому це якось.
-Олеге, нам через цю іпотеку доведеться затягнути паски тугіше. Ми житимемо тільки на мої гроші з квартир, які здаються в оренду. Виходить, якщо Олег візьме іnотеку, він усією зарплатою погашатиме борr. Якщо я правильно розумію, вони житимуть за рахунок моєї дочки. Тобто, знову-таки квартира її буде. Яка різниця, вони житимуть за її рахунок або вона платитиме за іnотеку. Адже це те саме. Абсолютно не розумію ці необдумані витрати. Краще б ремонт у квартирі зробив, або дачу збудував, якщо йому так будинок хоче свій. Що йому не подобається – не розумію…