На жа ль, 2 роки тому мій син розлу чився зі своєю дружиною. Весілля вони зіграли виключно через ваrітність Катерини. Молодята не думали, що шлюб — справа серйозна. На жа ль, онука не змогла врятувати сім’ю, розлу чення було неминуче. Зараз я часто зустрічаюся із Катею. Я дуже люблю свою онучку і дуже сумую. Катя все це розуміє, вона з радістю організовує нам із онукою зустрічі. Нещодавно Катя запросила мене на дитячий майданчик, щоб онуці було чим зайнятися, поки ми, дорослі, розмовляємо. Як тільки я побачила Катю з донькою, у мене щелепа відвисла: онука була в черевиках, а на подвір’ї вже світило сонечко Що я могла подумати?
Звичайно, я подумала, що Катя переборщила – своєрідна материнська турбота. – Катя, чого ж ти так бід ну одягла? Жарко ж на вулиці, їй же некомфортно навіть грати в черевичках. – А що мені робити? Нову пару взуття ми не можемо собі дозволити, а стара вже проситься на смітниk, залишилися тільки черевики. Я знала, що Катя отримує далеко не величезні гроші. Я також знала, що мій син платить алі менти. Алі менти становлять приблизно 20 тис. ру блів. Так, на ці гроші особливо не пошикуєш, але Катя має своє житло, так що 20 тис., та ще й її зарплата зверху цілком вистачить на утримання маленької дівчинки. Вже нові туфельки їй можна було купити. Так я все й сказала Каті.
Я помітила, що від моїх слів їй стало ніяково. Катя уткнулася очима в підлогу і сказала: – Алі ментів вистачає лише на квартиру. Щоб ви розуміли, Катя живе у другій квартирі своїх батьків, тобто, за логікою, вона не повинна була платити за квартиру. – Катенько, а ти хіба не у своїй квартирі живеш? – Запитала я. – Ну майже. До нас у цій квартирі жили квартиранти. Коли вони з’їхали, батьки впустили нас у цю квартиру. Я спочатку було подумала, безкоштовно, виявилося, не так. Просто у цьому районі житло дуже дороге, батьки зробили нам непогану знижку. Ага, знижку вони зробили. Самі не nенсіонери, заробляють непогано, але додаткового доходу позбутися не захотіли. Це ж треба бути таким nідлим. Практично, колишні свати забирають гроші у своєї онуки, позбавивши її як мінімум нової пари взуття.
