Коли хлопець ще молодої Віки дізнався, що дівчина ваrітна, одразу почав умовляти дівчину позбу тися дитини, але та вирішила наро дити дитину. Хлопець зли вся того ж дня. Батьки підтримували рішення хлопця Вікі, тому, коли той пішов, батьки теж піднялися: – Ти доросла, ти відповідаєш за свої вчинки, – так вони виправдовували своє рішення не брати участь у житті доньки та онуки. Спочатку Віка хапалася за будь-які підробітки, аж до того, що клеїла оголошення з дитиною в руках. Потім їй пощастило – вона зустріла таку саму маму-одиначку. Дві дівчини, обра жені долею, винаймали одну кімнату вдвох. Поки нова подруга сиділа з дітьми, Віка влаштувалась на дві роботи.
Вона приносила їжу, а сусідка робила все по дому – сиділа з дітьми, забиралася, готувала, стирала. Через якийсь час Віка знайшла кращу роботу з непоганою зарплатою. Тоді вона взяла квартиру в іnотеку і почала жити, затягуючи ремінь тугіше. Іnотеку Віка виплатила раніше, ніж планувалося. Весь цей час з її донькою няньчилась сусідка, самотня жінка років 55, яка раділа, коли Віка просила її посидіти з дочкою. Вже сидячи у своїй квартирі Віка зрозуміла: вона серйозно запустила доньку. Та rуляла до ночі, kричала, кидалася предметами, пропускала уроки, зовсім не вчилася. Одним словом – пубер тат. Всі подруги тоді лізли з порадами забрати телефон, kричати, силою змушувати робити уроки, простежити, щоб та ходила саме до школи вранці.
Але, звичайно, збоку було легко судити. Віка йшла з донькою до самих дверей школи, та чекала, коли мама піде, і збігала. А щодо сили: не факт, що дочка вже не перегнала мати за силою, чи знаєте… Іноді Віці здається, що підлітковий вік дочки дається їй складніше, ніж ранній вік. Жінка зви нувачує себе в тому, що згаяла момент і не стала своїй дитині другом. Вона не пам’ятає того дня, коли вони з донькою востаннє говорили до душі. А зараз, втім, як і раніше, Віці ніколи було. Вона йшла на роботу о восьмій ранку, поверталася о восьмій вечора, а там, поки приготуєш поїсти до наступного дня і помиєш голову – вже спати пора.
