Нещодавно чоловік прийшов додому, весь трясеться. Я його питаю: -Дімо, що трапилося? А він мені як відповість, у мене аж голова зі стра ху закружляла. -Мама на nенсію виходить. Чому нам страաно? Та тому що. Залишилося три місяці до завершення кар’єри, і все – нам трин дець. Розповідаю із самого початку. Наша бізнес вуман, за сумісництвом – моя свекруха, колись вирішила продати свою квартиру, щоб купити дві. Вона не хотіла працювати на nенсії і до неї ще кілька років теж хотіла відпочити. Свекруха думала купити дві квартири, хотіла жити в одній, а другу здавати. Але так сталося, що вона прогоріла зі своїм бізнес-планом.
Її, як і решту, кинули. Вона продала свою квартиру, на ці гроші купила ще недобудовані квартири. І все – будівництво згорнулося. Свекруха, як і інші, подала суд на забудовників, але все ще безрезультатно. Ось уже 15 років, як наша мама живе у орендованій квартирі і платить пристойні гроші. Але незабаром ця можливість закінчиться. Я зі свекрухою не в дуже добрих стосунках. Колись вона вважала за потрібне висловитися з приводу моєї другої ваrітності: -Ну, Народ жуйте вже, пізно вже щось робити. Але знайте, на мою допомогу не розраховуйте. А ми й не розраховували.
Ми з чоловіком самі вирощуємо наших доньок, мама іноді приходить підміняє мене. Нещодавно донькам виповнилося три та два роки, я віддала їх у сад. Ми вирішили взяти в іnотеку квартиру. Після цього рішення ми з чоловіком обоє працюємо. Складно, звісно, а кому легко? Якщо теща розраховує на нас, що тепер ми їй зніматимемо в Києві квартиру, нехай так не думає. У нас немає можливості. Ми не потягнемо навіть оренду для неї квартири в іншому місті… Взагалі, про що вона думала весь цей час? Розраховувала на сина? У її сина вже діти ростуть. Якщо свекруха не думала про майбутнє своєї дитини, то я такої не допущу у своїй сім’ї.
