Коли дочка розлу чилася з чоловіком, я вирішила не втручатися, але після того що мені розповів онук про матір, я здригнулася і вирішила більше не мовчати

ПОЛИТИКА

Донька з чоловіком розлу чилися більше трьох років тому. У неї син, мій онук, Єлисей. Вони з чоловіком завжди ладили, і тому ця новина мене сильно здивувала. Я запитала у неї, в чому причина розлу чення. Вона відповіла, що чоловік заробляв мало. Я б так не сказала. У них своя квартира, хороша машина, квартира була обладнана всім необхідним. Все-все у них було, але я не стала сnеречатися з донькою. З мене вимагалося прийняти її рішення – я і прийняла. Дитина залишилася з дочкою. Він ходив в садок, а дочка – на роботу. Часто залишала дитину у мене, іноді і у бабусі по батьківській лінії. Вона активно намагалася налагодити своє особисте життя, і дитина залишалася осторонь. Я поговорила з нею, пояснювала, що зараз головне її завдання – доглядати за дитиною, щоб йому було добре, і тільки потім думати про себе. А вона відповідала: <<дитині потрібна щаслива мама, а не домогосподарка, яка буде сидіти поруч цілими днями. Він добре себе почуває з вами. А я намагаюся налагодити своє життя>>. Благо, що батько дитини часто відвідував його, забирав до себе, проводив з ним час. Він великий молодець. Я думала, його ентузіазму вистачить на пару місяців. Кажуть же, з очей геть-з серця геть. Але вже три роки минуло, він з такою ж любов’ю і тугою приїжджає до мого онука. Дитина одного разу проговорилася, що мама живе з якимось “дядьком Сашею” і що той наkричав на нього. Я висловила дочці, що так не піде: щоб її хахалі кричали на дитину – це вже занадто. Ми тоді серйозно посва рилися. Дочка вимагала, щоб я не втручалася в її життя. А я і не втручалася. Тільки нехай робить так, щоб її особисте життя і всякі її залицяльники не мали ніякого відношення з дитиною, не nсували йому життя. Якщо син заважає їй бігати по мужиках, навіщо вона влаштовувала в суді сkандал і змушувала залишити дитину з собою?

Батько хотів забрати дитину, з ним онукові було б краще. І в цьому я переконалася ще після одного випадку. Дочка зібралася на море. Подумала, добре, дитині це корисно, нехай відпочине до школи. Потім я дізналася, що вона їде одна, а дитина буде з батьком. “Напевно, зять сам так захотів” – подумала я, і вирішила зателефонувати йому. Виявилося, моя дочка подзвонила йому і зажадала велику суму за відпочинок дитини. А у нього не було на той момент, тому і залишив дитину у себе. Я якось не повірила, це ж неадекватно так чинити. Подзвонила дочці, і вона підтвердила слова зятя. < < Я сама заробила на свій відпочинок. Я ж його годую, одягаю, взуваю. Він теж батько, нехай заплатить за відпочинок. Це він не може забезпечити свого сина, нехай йому і буде соро мно>>. Ні, ви уявляєте, дитина знає, що мама на відпочинку, а він ні. Мамою-то соро мно її назвати. Зять незабаром подасть на неї су д: хоче, щоб дитина жила з ним. Ну і слава Богу: йому дитина потрібніше.