У нас із донькою колосально різні погляди на виховання дітей. Вона з самого народження сина думає, що її дитина слабка і їй потрібна мамина допомога у всьому і скрізь. Онук у мене народився здоровим, міцним хлопцем. Ще у полоrовому будинку сказали, що він абсолютно здоровий, але у моєї доньки з’явився якийсь материнський заскок: вона намагається відгородити сина від усього, що можливо. Ось, наприклад, онук надвір без мами не виходив аж до шкільної парти. У садок він також не ходив. Дочка вважала, що там він може зара зитися якоюсь rидотою. У дворі з іншими дітьми не грав – мама не дозволяла: уявіть, скільки всьому поrаному йому можуть навчити дітлахи з двору. Загалом, онук ріс з обмеженнями, хоч він і був звичайнісінькою, здоровою дитиною.
Коли дочка залишала у нас сина на день, вона привозила з собою спеціальну їжу для нього, щоби ми своїми калоріями його не годували. Чоловік доньки – розсудливий, розумний чоловік. Він бачить цю хво робливу турботу дружини та намагається компенсувати її своїм вихованням. Онук ще не цокнувся завдяки батькові, мабуть, тому що виховання моєї доньки дорога в нікуди. З першого класу донька найняла репетиторів просто з усіх шкільних предметів. З онуком окремо працювали над його почерком, хоча він лише вчився писати. До 5-го класу донька сиділа з сином, не працювала, щоб всю свою увагу та час подарувати йому. Потім вже після 5-го вона влаштувалася на роботу на півставки, знову-таки, щоб більше часу провести з сином. Після закінчення дев’ятого класу чоловік доньки відмовився сплатити за навчання сина в обраному дружиною навчальному закладі, а її зарплати, враховуючи вищезгаданий факт, було недостатньо.
Дочка звернулася до нас із батьком за допомогою, але ми підтримали позицію її чоловіка, чим моторошно обра зили доньку. Але, повірте, так буде найкраще для всіх. Онук здоровий хлопець. Хоч дочка і називає його дитиною, але він вже на голову вища за матір. Мій онук не любить вчитися. Ось скільки в нього вже було репетиторів, але оцінки все одно не найвищі. Натомість у нього золоті руки. Він із дідом уже разів 5 розібрав нашу машину до гвинтиків і зібрав назад. Для доньки це не є престижним. Відповідно до її планів, син має стати або ліkарем, або юристом, або економістом. Варіант інженера також обговорюється, але автомеханік… со ром, rаньба! Так, дочка на нас усіх обра зилася, так, зараз вона зі мною не розмовляє, але я впевнена, що ми втрьох допомагаємо онуку більше, не оплачуючи його навчання там, де він не збирається вчитися.
