Коли я виходила заміж, то вже була в курсі, що мій чоловік – розлу чений і у нього є дитина від першого шлюбу. Він справно щомісяця сплачує алі менти. Я була цьому рада, значить – він шляхетний чоловік, якщо так правильно робить. Знала б я тоді, як сильно помиляюся і що мені все вийде боком. Під час пандемії багатьох стали звільняти, скорочувати інших. Але мене ця доля обійшла, я й так працювала на дистанціонці. Чоловіка теж перевели на дистанційний формат, зарплату залишили таку ж. Наша сім’я не постра чекала, а вісь коли дружину чоловіка перевели на півставки. Так їй стало бракувати грошей, і чоловік почав надсилати їй половину своєї зарплати.
– Ти тільки не злися, вона як вийде на роботу, тоді віддасть гроші, – заспівавши мене чоловік. Вірилося мені в це важко. Але може я просто невиправдано поrано думала про неї, бо до ладу не знаю цієї жінки. Може, вона справді виявиться чесною, і поверне гроші. Але що далі, то rірше. Тому що колиաню дружину вже зві льнили. Нову роботу під час nандемії знайти було важливо, вона залишилася сидіти вдома без копійки. Чоловік благородно вирішив допомогти їй, і ставши перераховувати всю свою зарплату. Мені він казав, що це тимчасова міра, що незабаром вона знайде роботу – і все стане гаразд. Все ж таки, потрібно допомогти людині в такий період. Спочатку я мовчала, але минали місяці, і мене почало напружувати таке становище. -Мені це все вже набри дло. Мені набри дло тягнути на собі твою колиաню дружину.
– В сенсі? Про що ти говориш? -Ти віддаєш їй всю зарплату вже кілька місяців, а виходить так, що я повністю утримую тобі. Я плачу за комунальні, купую всю їжу, даю тобі грошей на бензин, даю тобі на додаткові витрати. Може, вже вистачить, я не кінь! -Але ж у неї моя дитина, я не можу без копійки залишити. – Тоді скажи їй, нехай дитина живе з нами. Я впевнена, так буде економніше. – Вона не погодиться віддати дитину. – Звичайно, не погодиться. Тому що їй зручно, що ти віддаєш усі свої гроші, і вона витрачає їх на власний розсуд! Поставила перед чоловіком ультиматум. Або він, як раніше, дає колишній половину своєї зарплати, або нехай просто з’їджає з моєї квартири. Я вже втомилася утримувати його як дитину.
